Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
Народився 1580 року, належав до давнього шляхетського українського роду з Волині, вірою православний. Був одним із найбагатших людей в Україні, але відчував себе громадянином Річі Посполитої і державним діячем її, зрештою, став. Комісар з польського боку під час повстання Павлюка. Воєвода браилавський з 1647 року. Будучи постійним представником польського уряду в стосунках із козаками, проводив із Б. Хмельницьким ряд переговорів у 1648 — 1652 роках і намагався знайти погодження між Польщею та Україною. Із 1646 року — воєвода київський. Брав участь у церковному житті від імені української православної шляхти, схилявся до унії, хоча уніатом не став. Помер у 1653 року.
від 31 травня 1648 року
Страшна rerum metamorphosis а, яка настала в нашій Вітчизні: знесено військо Річі Посполитої і на голову розбите, гетьмани обидва є мізерними в’язнями — вже те має бути відоме вашій милості пану. Як oriente sole б освітлюються всі світу amplitudines в, так початком панування святої пам’яті його милості короля, пана нашого 1, щастя, слава звитяжства над неприятелями і золотий мир, в’ючи собі гнізда в нашій Вітчизні, на весь світ поширювалися і світили. А як оссіdente sole г настають tenebrae ґ, так extincto principe nostro д відразу загасли мир, щастя і слава Річі Посполитої і настали нечувані clades і агей! perpetua labes е, коли Вітчизна, яка силі турецького цесаря та іншим багатьом монархам була така inexpugnabilis є, від одного зрадника козака, сприсяженого із частиною поганства, expugnata ж. Servi nuns dominantur nobis, novus formatur від нього ducatus з, а нещасні брати наші гнізда свої, доми, а інші charissima pignora и при наглій небезпеці покидають і біжать in viscera Regni к.
а Світова метаморфоза (латин.).
б Сходом сонця (латин.).
в Обшири (латин.).
г Із заходом сонця (латин.).
ґ Пітьми (латин.).
д Зі смертю нашого володаря (латин.).
е Поразки і... вічна погибель (латин.).
є Нездоланна (латин.).
ж Переможена (латин.).
з Раби тепер панують над нами, постановляють... нове князівство (латин.).
и Коштовні предмети (латин.).
к В середину королівства (латин.).
Звідки силу Вітчизни у військах, податках, людях, потенціях ми мали, ті всі українські провінції своєю власною шаблею за узяті неприятель зголошує. Новим васалом Криму з Вітчизни нашої, з властивою на весь світ libertatis domicilio, для себе format dominium б. Безрозумний плебс, — від нього тим задоволений, що шаблею та вогнем воює тільки на шляхетський стан, його pancendo в, відчиняють міста, замки, victorem tryumphantem г, впроваджуючись, підданство йому своє віддає. Київ оголосив, що буде його столицею, і хоча всі найпередніші відійшли, як духовні, так і світські, untriusque religionis ґ, поспільству, яке залишилося, наказав на свій приїзд готуватися. За Дніпро з 10 000 якогось Кривоноса, вождя свого, послав, наказавши йому стільки ж зібрати інших козаків (щодо цього тепер не важко), на знесення князя, його милості, воєводи руського 2 йти, але маю такі від моїх слуг, що втекли із Задніпря, відомості, що князь, його милість, коли йому його супровід ex eadem genie д згромаджений, почав відходити, мусив для спасіння собі із жменею шляхти польської і слуг своїх податись у Брацлавське воєводство. Орду повернуто, татарський кіш і табір того безчесного Тамерлана ще в Білій Церкві стоять. Однак маємо такі поголоски та язиків, що calamitatem е наші, а свою фортуну хоче ultra prosequi є. Уже відтак мають за свої Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства. Волині й Поділлю загрожують, також руським землям. Так нагло, так тяжко той неприятель стоптав славу польську і пожадану Вітчизну нашу! А ми, без війська, без вождів, без пана залишившись, позбулись усіх достатків наших, якими раніше Вітчизні послугували. Я перший, хоч у Вітчизні стративши за Дніпром сто тисяч інтрати ж, заледве при кільканадцяти тисяч іще, за Божою волею, коли решти не посяде неприятель, залишаюся із кількома сотнями тисяч боргу, in obsequiis з пану та Вітчизні затягнутого. Інших багато є, яких також ecclopsis и вивело із батьківського, sangvine et sudore parto і, світла. Будемо жебраками, подібно інфлянських братів. Звідки і як упала та небезпека і тяжке calamitas ї на Річ Посполиту, листи мої до святої пам’яті короля, його милості, пана мого, писані abunde testantur к.
б Державою свободи... формує володіння (латин.).
в Бережучи (латин.).
г Переможним тріумфом (латин.).
ґ Обох сповідань (латин.).
д Із місцевих (латин.).
е Біди (латин.).
є Ще збільшити (латин.).
ж Інтрата — прибуток.
з На службі (латин.).
и Затемнення (латин.).
і Кров’ю та потом набутого (латин.).
ї Нещастя (латин.).
к Докладно пояснюють (латин.).
Нещаслива-бо розуму засторога моя, а більше racionis lumen б усе те, до чого зараз прийшло, praevidebant et praesentjebant в. Бачив козаків більш, як простих хлопів, oppessos et pessime tractatos г, a після втечі на Запорожжя motuum motoris et victoris inunum conspirator, quantum potui, відтак tantum persuadebam ґ його милість пана краківського 4 не шукати по Дніпрових сплавах одного козака, але всіх затримувати in obsequio д й ухильників якомога приласкати; alterum e, я радив малого війська не розділяти; tertium є, за Дніпро не випускати відомостей про подальшу конспірацію козаків; quartum ж, щоб у республіки не прийшло до lacessere з від татар, не посилати в поля, але чекати, що далі той зрадник учинив би, і знестися із беєм очаківським та з Кримом, щоб там жодного не мав той наш утікач receptaculum и. Побоюючись його союзу із Ордою, вимагати в Річі Посполитої посилок, а самим із тим військом залишатися in praesidiis і. Коли ж відтак його милість не захотів прийняти тих моїх порад, послав до святої пам’яті, його милості, короля. Approbavit prudentissimus princeps й мою думку, послав мандата, аби обидві виправи за Дніпро і в поле були зупинені. Але inimica ceberitas consilis к усе упередила.
Зараз, коли на нас упало те сирітство і коли не знаємо, що іще турецький цесар molietur л, а що Москва, котрі дня вчорашнього дали про себе знати, коли за моїми листами, писаними з наказу його королівської милості, 40 000 війська їхній цар прислав у посилку супроти татар, задовольняючи братерську спілку, через мене постановлену, і вже стало те військо в шести милях од Путивля, але коли стався конфлікт і до них дійшла вже того зрадника rerum successus м, а ще те дійде, що колона всього християнства обвалилася, бо пана не маємо, quis sponsor? н Одна кров, одна релігія, остерігай, Боже, чогось супротивного на Вітчизну нашу! Semper victrici о ми їх, nunc miseraea et aflictae eftectu п в цьому разі Річ Посполиту dirigetur р.
б Ясним розумом (латин.).
в Передбачив і передчув (латин.).
г За пригнічених і ненавидних потрактованих (латин.).
ґ Складають однодушну змову під керівництвом промотора та переможця... я щосили переконував (латин.).
д У слухняності (латин.).
е По-друге (латин.).
є По-третє (латин.).
ж По-четверте (латин.).
з Роздратування (латин.).
и Пристановища (латин.).
і У фортецях (латин.).
й Добророзумний володар схвалив (латин.).
к Ворог розсудливості — поспішність (латин.).
л Замислює (латин.).
м Сутність успіху (латин.).
н Хто поручитель (латин.).
о Завжди перемагали (латин.).
п Тепер мізерну й побиту нещастям (латин.).
р Замислять (латин.).
Але оскільки неприятель у землі, а правдиво in viseera в входить, швидка є потреба вашим милостям милостивим панам, і ради всієї Вітчизни щодо порятунку. Дві речі подаю, одна від другої важча, вашим милостям панству до уваги. Liga Hintensini hostisa г із поганством є така страшна, що їй не зможе sufncere ґ із своїми силами Річ Посполита. Alterum est er eo pernicio sius, pro fide теа д до милої Вітчизни мушу сказати (бо, либонь, із крові старожитньої руської походжу, не з тієї, з якої posteritas Boleslao cessit, але з тієї, що in porta ipsa е предок ліг, маючи собі доручений Київ), отож у теперішній моїй Вітчизні маю praestare є, коли так доля повелить. Той зрадник всюди розсилає по містах clam ж свої листи, де тільки стає русі. Ці відтак dementes з, інші exacerbat recipiunt и, згубу свою pro summa felicitate і мають. І де тільки той неприятель приступає, nullo negotio ї міста і замки піддаються, а вогнисте військо crescit in immensum й, коли останніх сил своїх не зрушить Річ Посполита і не поспішить на рятунок. Кілька тисяч (о нещасна годино!) козаків знесло військо наше і гетьманів, quid sentiendum к, коли буде сто тисяч або вдвоє! Вже-бо не з тією давньою руссю, що тільки з луками й рогатинами чинили справу, але жорстким вогнистим військом, якого деінде сподіватися мусимо metiri proportionem л, що супроти однієї голови котрогось із нас стане тисяча голів хлопських із стрільбою. Плебс отож отих своїх горних країв, ваші милості панство, не рівняйте [до них]. Той плебс in armis et minime exercitata м, ці ж бо tractabant arma н — свавільно, а іншим разом in obsequiis о республіки. Приходити треба відтак до такого висновку, що ту страшну servile bellum п доведеться відправляти нам самим.
в У м’ясо (латин.).
г Ліга внутрішнього ворога (латин.).
ґ Протистояти (латин.).
д Інше, ще погибельніше, але за своєю вірністю (латин.).
е Нащадки Болеслава згасали (...) у воротях сам (латин.).
є Стояти попереду (латин.).
ж Таємно (латин.).
з Безум’ям (латин.).
и Озлобою нас беруть (латин.).
і За вершину щастя (латин.).
ї Без жодного спротиву (латин.).
й Зросте невимірне (латин.).
к Що ж відчуємо (латин.).
л У такій кількості (латин.).
м Неозброєний і непривчений до війни (латин.).
н Завжди озброєні (латин.).
о На службі (латин.).
п Селянську війну (латин.).
Також буде річ очевидна, як nobilitati exiquae sufficere multitudini plebis а, а що більше, із співприсяженим татарським союзником? Зичу відтак чужоземців якнайпильніше acquirere militem in subsidium б, щоб захистити якнайшвидше praesidio alique в зараз Волинь, доки той вогонь не пожере, бо щоступня в того неприятеля його військо збільшуватиметься на тисячу або й на кілька тисяч. Alterum est г, Москву затримувати у приязні передусім через милосердя Боже найскорішою виправою. Tercium est ґ, як нам турецький цесар дотримає вірності за наші цноти, адже його орда із тими зрадниками, яких ми magna profusione sangvinis д відтягли від наїздів на його море; треба заколотити в Порті, аби ми могли принаймні мати справу із самими своїми зрадниками. Однак з двох конечно in hic extremi е доведеться вибирати: або повстання всіма силами (розірвавши лігу, зрозуміло) придушити, або, коли турчин захоче на нас постати, Москву зобов’язати християнським зв’язком, а те, що нас від наших хлопів спіткало, ковтнувши швидко, відчинити Понт Евксінський і трактати із ними (до яких бодай би не прийшло) учинити. Tercium nil racio concipit є, a коли щось корисного хтось зможе знайти, то дай Боже! Це відтак ознаймившись вашій милості, милостивому пану, я маю сумнів, що при слабкім здоров’ї на послугу Вітчизні, і щастя exhaustae ж, і нарешті від неприятеля затриманий, я зможу постати посеред ваших милостей, милостивих панів. Тим висную: поквапливим обранням пана коли б можна було ocurrere huic з, то без нас усіх того чинити не зичу, бо могло б привести до останнього internam confusionem vires Reipublicae и, які ще залишаються. Відтягти на елекцію до Варшави, то те було б погибельно, але треба приблизити до нас, відтак і consilio i praesidio labenti patriae succurrere, et facienda facere omnia, ipsa sadet racio і. O нещасна годино, в яку permisit Peipublicae viribus certamen inire ї із хлопами і цілому світові виказатися пониженими. Зганено мою думку, але то була думка святоблива гетьмана Жолкевського 5, з яким свою діяльність відправляв, а він ніколи не хотів in discrimen й того допускати. Hoc malum nesessarium Reipublicae к розумом розкидав.
а Нечисленна шляхта протистоятиме великій кількості плебсу (латин.).
б Додати для військового захисту (латин.).
в Якоюсь охороною (латин.).
г По-друге (латин.).
ґ По-третє (латин.).
д Через велике кровопролиття (латин.).
е У цьому випадку (латин.).
є Третього не вигадаєш (латин.).
ж Вичерпанні (латин.).
з Посприяти в горі (латин.).
и Внутрішнього заміщення в силах республіки (латин.).
і Радою і військовими силами підтримати гинучу Вітчизну і вчинити все, що належить (латин.).
ї Судилося військам республіками вступити в боротьбу (латин.).
й До крайньої небезпеки (латин.).
к Над цим неминучим злом республіки (латин.).
Квітнуча миром; зів’яла Вітчизна, а що діється в порубіжних королівствах од хлопів? Що в Римі servile bellum а справили? Як Константинопіль від кількох тисяч піратів турків був опанований? Мусить та вся provido philopatri б зараз приходити на згадку. Відтак ваша милість милостивий пан, як supremus antistes і як Regni primas в зволь і numen divinum, si merentibus peccatis nostris r розгніваного, що така propitia fata ґ опанувала Вітчизну, попіклуйтеся щодо неї, і швидко, ne dum consulit Romae, capiatur capitolium д, від чого Боже борони!
Я, убогим жебраком залишившись і не маючи навичок ніколи з поля перед тим утікати, тут, у моєму бідному замчиську, залишаюся, віру мою готовий бувши пурпуровою кров’ю і смертю печатати, ліпше-бо, за звичаями сарматів, померти honeste пес videre opprobrium gensis е, аніж жити і ганебно тікати. Чи буде також якась військова посилка від вашої милості милостивих панів братів, наближена у ці краї? Хоча, не можу сісти на коня, в якомусь останньому найбіднішому почтику поставлюся і там готовий здоров’я своє принести милій матері моїй і славі її. Hoc voto тео є запечатано листа мого, і себе самого ласці вашої милості, милостивого пана, і всіх їхніх милостей, милостивих панів, котрі тільки приспішать до вашої милості, милостивого пана, а в тім разі Вітчизни, покладаю якнайпильніше.
а Війни рабів (латин.).
б Завбачлива любов до Вітчизни (латин.).
в Верховний первосвященик... примас королівства (латин.).
г Моліте Бога, очевидно по праву, за гріхи наші (латин.).
ґ Безжалісна доля (латин.).
д Щоб з нею не було того, що з римською капітолією (латин.).
е 3 честю і не бачити посоромлення народу (латин.).
є Цією обітницею (латин.).
ПРИМІТКИ
Перекладено з польської мови, пересипаної латиною, за виданням: Памятники, изданные Киевской комиссиею для разбора древних актов. — Т. І — II. — К., 1898. — С. 209-214.
1 Тобто Владислава IV, котрий помер у 1648 році.
2 Йдеться про Ярему Вишневецького.
3 Тобто Руському воєводству (Галичина).
4 Пан краківський — коронний гетьман М.Потоцький, воєвода краківський.
5 Жолкевський Станіслав — польський коронний гетьман, який часто очолював придушення повстань.