Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна






ІНТЕРЛЮДІЇ ДО ДРАМИ ГЕОРГІЯ КОНИСЬКОГО «ВОСКРЕСЕНІЕ МЕРТВЫХ»


INTERLUDIUM 1-MUM

INTERLUDIUM 2-DUM

INTERLUDIUM 3-TIUM

INTERLUDIUM 4-TUM

INTERLUDIUM 5-TUM





INTERLUDIUM 1-MUM


Мужик

хвалится 1

То-то кауть, албо бак балагурять люде,

Що будь-то мудрагелЂ А вгадають, що буде,

Аж и вгадали завтра. Хто то можеть знати,

Що нам его святая грЂшним мае дати?

Хоть пак вони по оних Б мудрощей доходять,

Да ба, да не дойдуть, коли нивки зродять 2.

Куди пак им знать тое, кажу паки смЂло 3,

Бо то не их, но наше господарске дЂло.

Мы-то люде пахарни, усе время знаем,

Коли яке насЂння в полЂ засЂваем.

Дай бе и довЂку, як у мене зродило,

Коли б то без пакости в цЂлости доспЂло.

СподЂвавсе б себе и других погодовать,

Якбы все тое в гумно из оного зобрать 4,

Бо мы за іого ласку и святую волю

Оремо и сЂемо на всякого долю:

Щоб невимовно В перш, чим свЂтять, отмЂнити Г

Да и чим курать в онЂй Д в крамарЂв купити;



А мудреці

Б по эвЂздах (прим. на полях рукоп. Петрова 1. 174, де в рядку слова по іонум — по оних підкреслені)

В безумовно

Г купити і поставити воскову свічку в церкві; в церк†(прим. на полях згаданого рукоп., де в рядку слова у онуй підкреслені)

Д ладану, яким курять у церкві



Треба и роковщину, що школу зучае А,

Да и тому, що тим в онЂй онее зривае Б;

Ще ж и тому, що мирка В 5, що-нибудь уткнути,

Да и того, що пакае Г, сЂм-тим не отбути;

Думай и на прованти Д тЂлки ж c того дбати 6,

И себе б то и саму з дЂтьми харчовати 7,

Абы б ми толко годни були и іого хвалили.


Синок 8

И сюда, сюда, сюда! Ось, ось! Уловили!


Мужик 9

Що там такеє?


Синок 10

Але побачиш онее! 11

Убравшись в наше, раком сидЂло отсее!


Мужик

А що там за прочвара? Ох, моя годино! 12

Се ж ти вбралась у наше, старая шкапино!

От тепер бак, кауть, думка думку пошибае 13,

А из журбы тяжкой пердь пердя наганяе!

А як ви ей в онЂм, и що там робила? 14


Синок 15

Але що там робила? СЂдячи крутила.


Мужик

Крутила? 16 Се ж ти якбы на ліоду мене посадила.

Пошла наша кривава Е, пошла, як у воду!

Орав, сЂяв, волочив, терпЂв и негоду,

Уже ж изійшло було и зазеленЂло

Так gречи Є, що и іочам дивитися мило!

И що ж з нею чинить, сам себЂ не поражу,

Без мого грЂха к войту еи попроважу.


Войт мужику встріч попался


А щорічний податок — збір на утримання дяка-учителя

Б дяку, що щипцями у церкві зриває нагар на свічках; щипци, в церквЂ, свЂчи (прим. на полях згаданого рукоп., де в рядку слова тим, у онуй, онее підкреслені)

В миркачу, учню-жебраку, жебраку взагалі

Г що говорить «паки», попу; поп (прим. на полях рукоп. Петрова 1.174, де в рядку слово пака підкреслено)

Д урожай

Е кривавиця, тяжка праця

Є ґречно, гарно



Мужик

А я до тебе.


Войт

А що там за справа такая?


Мужик

На кого думали, то й пойманна сяя.


Войт

Где?


Мужик

Где? На оних.


Войт

Чи не коло нив ходила?


Мужик

То-бо й то! УгледЂв муй, як там щось крутила 17.


Войт 18

Осе ж и ми укрутим юй цурку в оную,

Як ось наллем палЂча у панЂ старую 19.


Мужик

Шкода рук поганить и себЂ чинить наруги,

Отдаймо еи яризЂ А, що біет и обдирает котюги 20.


Ярига 21

Нет ли какой работи?


Мужик

Ось тебЂ робота,

Коли твоя до сіого призволить охота.


Ярига

Да што здесь дЂлать?


Мужик

Як сам здоров знаеш.

Однак ти котюги біеш и тих обдираеш, —



А п’яниці, безпутній людині



Издери з коверзницЂ сей старои шкуру,

А за працю, що на юй, возмеш и на хуру,

А от громади будеть якаясь заплата.


Ярига

Да нада перве в допрос взять, в чом виновата.


Мужик

В тум, що еи у житах сидячу застали.

Мы сами, углядЂвши, там еи поймали 22.


Ярига 23

Ин дабро! Сказивай здесь, какая в те сила,

Знать те вражеская там по палям насила?

Какое твое дело? Признавай мніе в рожу,

А буди нет, вот этим А всю попору кожу.


Баба

Батечку, голубчику, зЂмочку Б 24 мой любій,

Не вЂр сим напрасникам 25 и плюнь им у зубы!

Я лихого не знаю чинить и не знала,

Толко потребних зЂліок по полю шукала.


Ярига

Нет, они сказывають в житах тіе застали 26.


Баба

Плюнь ти им в очи! Они тебЂ нащекали!

Где жита ростуть, нема ш там зЂлля другого 27.


Мужик

Э, дак ти каеш плювать та й говориш много!

Возми лиш си, сватко, в свои руки gречи!


Ярига

Хорошо, сват, возми-тка ти еи на плечи! 28


Тут баба мужикам ного [?] засипает, чтоб занЂмЂли


Ярига

Ну, чево стоиш? Сматри, оба постолпЂли!



А батогом, нагаєм

Б земляче

В набрехали



Баба

Так им треба! За свою брехню понЂмЂли!


Ярига

Баба! 29


Баба

Чую, голубчику!


Ярига

A это што и кака здесь причина?

Да што это на ногах? Откуда платина?


Баба

Муй батечку, платочок я-то уронила.


Ярига

А это што за земля? Знать в ті каверска сила!

Тотчас отходи!


Баба

Вчиню, будуть говорити,

Тулко мене невинну не подавай бити.


Ярига

Да как ти вріош? Невинна! Вить самое дело!


Мужики

Едь сам уклепав еси, еи зобличило!

Чого ж болш калантириш? А Едь знать з самой рЂчи!


Ярига

Веть я давно gавору, што бери на плечи,

Да сматри, каку за труд дасте мніе заплату?


Мужик

Яку дамо? З уздром, c потрухом возмеш еи к кату!


Ярига

Держи крепко!



А базікаєш




Мужик

Се, бачу, звалив, як колоду!

Э, сват, так ти и мене біеш! Ну еи у воду,

Чи то пак у кручу.






























INTERLUDIUM 2-DUM


Жид, лях, мужик, москаль 30


Жид

О, вей мЂр! Скарав мене бог c таким лихим паном!

Вже-сь бы я горшаго лиха не знав под татарским ханом,

Як под ним був! Забрав всю, сцо була, худобу,

А есце з, коли б був не втЂк, прибив бы до гробу!

Нехай ему аренда, и зонка, и дЂти,

Я узе болш не хоцу от его терпЂти.

Будь-то боле панов нема, толко пан Подстолій,

От котораго я втЂк толко сцо не голій!

Так мене изо всіого ограбив, так цисто,

Сцо ни в кагол явитись, ни війти на мЂсто!

Забрав миски, тарЂлки, ложки и сукмани,

A послЂ хотЂв мене забить у кайдани.

А я бацу, сцо лихо, порадивсь з зоною,

Покинув еи з дЂтми, сам втЂк раною зорою.

Под такого був пана попався у руку,

Сцо мнЂ з зонкою, з дЂтми уцинив разлуку!

Нехай ему, как казуть, хомут и дуга,

Он себЂ пан Подстолій, я ему не слуга!

Будь-то луцсого пана не знайду другого,

Коли б толко не натрапив знову на такого.


Lach 31

Niech będzie Jezus Chr[ys]tus nawiek pochwalony

Wprzod od szlacheckey, potym od kozackiey strony,

Bo choc nam przeciwny są, a iednak krzescianie.

A ty tu co porobiaß, zydzie-parchu?


Жид

Елей, мосцЂ пане,

Szukam pana, gdziebym mogł zasiesć na orandzie А.



А Лях

Слава навіки Ісусу Христу

Спочатку від шляхетської, потім од козацької сторони,

Бо хоча вони нам ворожі, та однак християни.

А ти тут що поробляєш, жиде-парху?

Жид

Елей, мосцЂ пане,

Шукаю пана, де б міг засісти орендарем.



Лях

Ba, muy zyzięku, u mnie dobrze będzie!

A wiß wasć, kto ia iestem?


Жид

Wim, waśpan Bandoły.


Лях

Tak iest, ale większy, iak twoy pan Podstoły:

U niego miałes sobie korysci weczworą,

A u mnie spodzieway się przyiąc wdzieśięciorą.


Жид

O, wey mir! Niechce ia bydz na racie takowey.


Лях

Ale nie to ia mowie! Tak wiele będzieß miał sumy gotowey.


Жид

Nu-nu, rad służyć iestem ia panu dobremu,

Tyło proße mnie nie wydac panu Podstołemu.


Лях

Fa! Co ty plecieß! Maß sobie dobrego zastępcę.


Жид

Bym znowu w iego nie popadłem się ręcę! А 32



А Лях

Ба, мій єврейчику, у мене добре буде!

А чи знаєш ти, хто я?

Жид

Знаю, ваша милість Бандолій.

Лях

Так, але більший, ніж твій пан Подстолій:

У нього ти мав собі користі вчетверо,

А в мене сподівайся одержати вдесятеро.

Жид

О, вей мір! Не хочу я бути на такій раті (внесок за оренду).

Лях

Але не те я кажу! Стільки матимеш готівкою.

Жид

Ну-ну, рад я служити доброму пану,

Тільки прошу не видати мене пану Подстолію.

Лях

Фа! Що ти плетеш! Маєш собі доброго оборонця.

Жид

Щоб я знову не потрапив до його рук.





Лях

Bądz w tym pewny, a nie bądz serca żaiącego!

Zabrawszy żone, dzieci, iedz do domu mego,

A ia poiade przud. Kłaniam 33.


Тут находить другій лях на жида 34


Podstoły

A tyś tu, żydzie-parchu?


Жид

Tu, panie Podstoły,

Ale u mnie iuz 35 iest pan Bandoły.


Тут вдарить жида


Podstoły

A za orande zdałes porachunek?


Жид

O, wey mir! Za co biieß? Iuz za wszystek trunek!


Podstoły

Łżeß! Ieszcze całey nie dopłacił raty

Тау uciekłeś! А



А Лях

Будь в тім певен, та не будь полохливий, як заєць!

Забравши жінку, дітей, їдь до мого дому,

А я поїду вперед. Кланяюсь.

Тут надходить другий лях. до єврея

Подстолій

А ти тут, жиде-парху?

Жид

Тут, пане Подстолій,

Але в мене уже є пан Бандолій.

Подстолій

А за оренду розрахувався?

Жид

О, вей мір! За що б’єш? Уже за всі напої (розрахувався)!

Подстолій

Брешеш! Іще цілої не доплатив рати (внеску)

Та й утік!



Жид

[Ак з лиха не було втЂкати!


Лях

Haycze ciebie, iak uciekać pod cudze pany!

Pacholek] 36, wez tylo y zabiy w kaydany!


Жид 37

O, wey mir! Panie Bandoły, ratuy od ręk tego!


Bandoły

Co tam 38 za sprawe do arędarza mego?


Podstoły

Jake by działy taky podiely? Moy będzię!


Bandoły

Nie twoy, na moiey zasiadł arędzie! 39


Podstoły

Niech ze ani twuy, ani muy będzie! 40

Ia z łaski pana boga mam wiele poddanych. Os tu, muy poddany,

Rozetni nam tylo, muy chłopku kochany,

Uczyn tego parcha, rozetni na poły! А 4l



А Лях

Я навчу тебе, як втікати під чужих панів!

Слуго, візьми лиш і забий в кайдани!

Жид

О, вей мір! Пане Бандолій, рятуй від його рук!

Бандолій

Що там за справа до мого орендаря?

Подстолій

Які-такі справи розпочали? Мій буде!

Бандолій

Не твій, на моїй сів оренді!

Подстолій

Нехай же не буде ні твій, ні мій!

Я з ласки господа бога маю багато підданих. Ось ти, мій підданий,

Розітни лиш нам, мій слуго коханий,

Візьми того парха, розітни надвоє!




Мужик

А чорт же іого збагне, коли б такій голій,

Щобы знати, где грещи А поросли жидувски,

Та ти ж таки и не кат, пане Пердунувскій 42.


Podstoły 43

Czyn ze, co ci kazą, bo ci utne karku!


Bandoły 44

Co z chłopem gadac wiele, day mu bizunem po barku! Б 4S


Мужик

Ой лихо, не вдержуся! Панове міряне,

Ратуйте, хто в бога вЂруе, бо духу не стане!

Ой коли б тут муй земко, и мы бы щось знали 46,

Бо таких чортув нераз в чизмаки В вбирали!


Podstoły 47

Ale rąbay! Г


Мужик

Да кладЂть, може угадаем,

Однак свиней рубали, и жидув спитаем.

Эй, попоганю христіянску сокиру!


Тут москаль идеть, спЂваючи


Мужик

Слава ж богу, щось гуде, немов бы то наши!


Бандолій 48

Mospanie, pan os moskal spiewa! Czego z się, chłop, robaßy? Д


Мужик

Эй, моспане, ратуй!



А хрящі

Б Подстолій

Роби ж, що тобі кажуть, бо зніму тобі голову!

Бандолій

Що з хлопом багато говорить, дай йому нагаєм по шиї!

В чоботи

Г Подстолій

Ну, рубай!

Д Мосьпане, пане ось москаль співає! Чого ж хлопе, радієш?



Москаль

Чево ти шумишь?


Мужик

Як же мнЂ не шумЂти,

Що нащинца А, мов зигу, ляхи узяли крутити!

A шаблЂ коло ушей, мов цулЂ, лЂтали 49.


[Mоскаль

Да што не зрубили ли тебя?] 50


Мужик

Чорт же их знае, може уже изрубали.

Тут як один свиснеть шаблею, так я так злякався,

Що трохи-трохи, не 51 тобЂ кажучи, по уши не вс..вся.

Да й так, гледи, може уже из души пустився,

На хтем Б вЂчно 52 пропав бы, коли б вашець не згодився.


Москаль

Да за што это тебя?


Мужик

Іо, не знаєш? От за те,

Чого нашии батки зроду не видали 53,

Щоб христіянску сокЂру на жидах каляли 54.


Москаль

Правда, беда! Што это ляшонки взбудЂли?

В живого-та чупруна душу отрубили!

Какого ж теперь в подводу взять, ей-богу, не знаю,

Годятся лишь плешивци, мало оних чаю 55.


Мужик

Постуй, моспане, хиба я их зогронзюю?! В

За свою знуту Г тяжку тепер отметую! Д

Постуй, гуло Е, постуй, не брикайсь! 56


Москаль

Ляхов прогоня, сказует?

Да для чево ти их не зануздал?


Мужик

А чорт же вас нануздается!


Тут цЂпком мужик вдарить, а, бючи, втЂкаеть; москаль всЂх проженеть 57



А нашого брата

Б зовсім, цілком

В запряжу, загнуздаю

Г знущання, горе я відплачу

Е безрогий



















INTERLUDIUM 3-TIUM



Циган

голодный жалуется, что исти хочеть

Ох, исти, исти хвочу, панове, ратуйте.

Хотя салом смажные губы пошмаруйте!

Ох, запали, запали мои животини,

А чим бы их покрепить — нема солонини!

Егей, якая в свЂтЂ дорожнета стала,

Что не випросиш нЂгде и кусочка сала!

Бачится, якбы покушав тоеи звЂрини,

ОздоровЂв бы совсЂм тоеи ж години.

Немов бы то летить, летить, я[к] c неба, полтина,

Доразу б оживила душу циганина.

Ох, исти, пробу, исти! Без мал не звалюся,

Бо хляв так, що ледво на ногах держуся.

А еще як на тее и циганка хвора,

А мордатого в мЂстЂ нема БЂлозора,

Щоб мене чим полЂчив. Я б не став за заплату,

Еще б его залЂцив А и самому кату.

Так-то об том лЂкари, з рЂчи мнЂ припало,

Не влЂчив бы вин мене, хиба б тЂлко сало.

Да нЂгде его взяти, нЂкто з своей ласки

Недужому ни салця не дасть, ни ковбаски!

БЂда без жинки! Коли б сама якомога

Зволочилась из шатра циганка небога,

Уже б вона чим-нибудь мене поратовала,

Виворожила б гдесь мнЂ хоть кусочок сала.


Циганка приходить


[Циганка]

БЂдна головко, що мнЂ с тобою чинити?

Покинув мене хвору, и шатер, и дЂти,

И без сЂна и овса оставив кобилу,

И вже боки запали, толко що стоить насилу 58.

О маре мой, маре! Чи боишся ти бога?

Ти тут иси, піеш, я мру з голоду, небога.


Циган

Надав тебе дЂдко! Я сам хожу насилу.

Чи тебе, чи дЂтей, чи порать кобилу?!

Коли б ты добра була и о собЂ дбала,

Достала б овса шкапЂ и для мене сала.



А рекомендував



Циганка

Ой, лас ти, лас на сало, а я на ковбаси,

И наши циганчата на те лихо ласи! 59

Да где их взяти? Ходи тЂлко до шатра, —

Я для тебе достала два хращи з осятра.

Навару тебЂ борщу, испеку комара,

Накормлю тебе, мого милого сподара.


Циган

Пропадай ти, циганко, из стравою такою!

Пойди преч з очей моих, не стЂй предо мною!


Циганка

Як собЂ хоч! Дак я тебе и покину!


Циган

Ге-ге! Нехай на твое тут я лихо згину!


Циганка

Не гинь, не гинь! Не кидай з дЂтми! Положися спати!

Я вчиню, що сон тебе буде годовати.


Циган

Иди ж и поворожи! Немов бы так стало,

Щобы приснилися мнЂ ковбаси и сало.


Тут циган ложится спать, а сон его манить салом 60; потом, исхватившись, говорить циган


А се що? Чи було так, чи так ся здавало,

Що бачится тут хтось приносив ковбаси и сало,

Годовав мене тута и сЂткою накрив?

Да чемусь я голоден и чомусь не спотЂв?

Ану, лишень ти, еще як перше гулило! А


Циганка

Встань, лиха ззЂси хиба, собачее мило,

То-то борщ ситій, то-то страва люба,

Возми лиш да покушай, аж злипается губа!


Циган

Се ж твій борщ походив на ракову юшку!



А вабило, спокушало




Циганка

То-то кидала для смаку снитку и петрушку!

Иж тЂлко да ляж, я посмарую кости.


Циган

Гляди ж, сабача личина 61, щоб лихого не зробила з злости!


Циганка

Не буйсь, муй лебедю бЂлій!


Циган

Пошмаруй же, як знаєш, ачей 62 испотЂю.


Циганка

Засни толко, я тебе кожухом 63 укрію.


Тут, связавши сЂткою ноги, біеть цигана и говорить


Оттак тобЂ, лежню, коли не хощеш робити!

Працуй, коли бажаеш смачно исти-пити!


Циган

Ой, ратуйте, панове! В лихо я попався!

Оттак повЂрай жинцЂ, як я ошукався!


Циганка

Ха-ха-ха! Як я тебе убрала, старого!

Лежи, лежню, я собЂ знайду молодого! 64


Циган

Постуй тЂлки, не втЂкай! Так ти, моя мила,

Такими хорошими лЂками влЂчила!

ПолЂчу ж и я тебе! Однак, кажеш, хвора!

Коли я не мил, пойдеш хоч за БЂлозора!

Як іого взяв хабло А и повЂв в очерет,

Нехай вперед и тебе той самый забереть 65.

Начхаве! На прекуренди, на хлявдере дати,

Деласа фун туй маса 6, гайда c хати!


Циган прогонить циганку и так кончать 66



А мабуть, чорт

Б Циганські перекручені та вигадані слова


























INTERLUDIUM 4-TUM


Литвин А

хвалится

Слава цебе, господзи, спасЂцелю 67 боже,

Што з ласки твоей святой поводзЂтся гоже

Високим власціом, паном и нам, людзіом грешним.

Всіо хорошенко твоим промислом поспіешним!

Хвалю цебіе, господзЂ, што мы спорадзЂлЂ

На хвалу твою церков, як змогли нам сили,

А звоницю новую и четири звони, —

ВсЂ придалися, звонять харошо в розгони.

Имеем попа себе честнаго, старого,

Имеем паламара и дзяка младого.

Але добрій и цЂхій, всЂх людзей шануець

И церкви святой всегда дзень и ноч пилнуець;

И ничего хмелного не піець, опроч воду,

НЂ гарЂлки, нЂ бражки пяной, анЂ міоду;

А што соловей в церк†он людзіом спЂваець

И дзецей хорошенко в школЂ обучаець.

Дай же, боже, здоровіе и щастіе всему міру,

Штобы ніесли цебіе в церков ладан на офЂру,

Свечей, красное вино, чистой столко муки,

Штоб c праскур осталося и папу на кулики 68.


Шинкарка прибЂгаеть и извЂщаеть литвину, что в шинку дяка лях убил


Шинкарка

Ох, минЂ лихо, що мнЂ тепера робити?

ПринЂс ляха недобрій в мой дом честній пити!

Пяниця, ледащиця всЂ вЂкна повибивав

И дячка молодого шаблею порубав

И втЂк конем в сторону, не знаю какую.


Литвин

Ах, це мніе! Што гето я от тебе чую?

Штоб дзека нашего лях порубав молодаго!


Шинкарка

Ед, не глух еси! От чи застанеш живаго?!

Будь-то я на жарт кажу!


Литвин

Ах, моя гадзЂна,

Што гето не[з]віестная 69 зделалась причина!



А білорус




Шинкарка

Як чуеш! Уже тобЂ я давно товмачу!

Иди, коли не вЂриш.


Литвин

Пойду, сам побачу,


Мужики навстрЂч дяка мертвого несуть


Литвин

Ах, што гето ніесіеціе?


Мужики

Ось ходи, погледи.

Тепер нас лях привЂв до втрати и до беди —

ПосЂк, порубав совсЂм дяка молодого,

А уже нам не найти такого другого.


Литвин

Ах моей бедзЂ! Як ви там допусцЂлЂ?


Мужик

Іо, будь-то ми на той час з ним в шинку сидЂли!?

Ляшуга катзна-зитки, мов тобЂ вихром, прилетЂв!

Нехай шинкарка скаже, як лях дяка убив.


Литвин

Як же хощеціе, дак ви еи призовЂціе


Мужик

Пойди лиш ти, МусЂю! 70


2 [-й мужик] 71

Добре, ОнупрЂю.

Дак я еи попрю сюди на суд.


Шинкарку привЂв


Мужик

Ну, панЂ Хведорова, от ми за тим тебе, громада,

Кликали.


Шинкарка

За чим, кажить, я слухати рада.


Мужик [2-й]

Іо, за чим? Чи ти донесла старому,

Що лях истяв шаблею дяка в твоем дому?


Шинкарка

Я донесла, а що? Чи й вам те плескати?

НЂколи мнЂ! Он треба горЂлку давати.

Я и сама насилу вхватилась в комнату,

Як лях за дяком убЂг з шаблею у хату.

З ляку самой пришлося було чуть 72 не вмерти!

Прощай! 73 МнЂ нЂколи и носа утерти.


Литвин

Правду іона говориць, што тут болш росправляць!

ЗасвЂжа якнайскорей в погоню посилаць!


Мужик

Куди гнать? И тропи не взять, где опинився лях!

ТобЂ десять доруг, а іому один шлях.


Литвин

Стойціе-тка, ніе бойцеся, вот я ето справлю:

Іон сам в руки нам впадзіець, толко сіець заставлю.


Мужик

От так лучше, як за ним посилати маем,

Шкода шкапЂ хвоста мять, коли тут поймаем.


Литвин

сЂтку закидая, сіе говорить 74

ЛЂсавіе, баравіе, балацяніе, ко мніе приходзЂціе.

И в гетой прозбЂ ви меніе поможиціе!


Диявол ляха в сЂтку гонить, он же говорить


Lach

Ach, ach, biada! Kto mnie y koniu spentał nogi?

Iade, a nie wiem dokąd, tak iak ślepy, drogi.

Znac, krew człeka, ktorego zabił, w swoie kraie,

Zasłoniwszy mnie drogę, uciekać nie daię! А



А Лях

Ах, ах, біда! Хто мені і коню спутав ноги?

Іду, та, як сліпий, не знаю, куди дорога.

Знати, кров людини, яку забив, у свої краї,

Заслонивши мені дорогу, не дає втікати!



Ach, wole lepiey w czysciu sto lat cierpieć męki,

Niezeli w chłopskę teraz popadłem się ręki!

Kto mnie, ach, przebog, do tey, kto mnie pendzi sieci? А


Мужик 1 [-й]

Ось кров дякова витаеть, вашецЂ!

Просим сюда ближше, до нашего столу!

Ты-то, ляшуго, справив дяка до росолу?!


Lach

Tak, muy grzech iest, chłopkowie Б.


Мужик 2[-й]

Ет, твЂй грЂх есть, дай бе нам добре на здоровіе,

Що ти нам признавсе без стуку, без груку,

Як коза у тенета, нам ускочив в руку.


Мужик 1 [-й]

А що ж з ним нам робити? 75


Мужик 2[-й]

Те, що старій скаже.


Литвин

Ось так! Нехай голова за голову ляже!

Ніечего болш расправляць, годзЂ думаць, годзЂ!


Lach

Еу, szlachcica za dziaka tracić się nie godzi!

Pięc kop wam za iego 76 uplace głowszczyzny В.


Мужик 1[-й]

Ов, негудный сину! Як же дешево ставиш дяка, дорогого?

Двадцеть вас не стоить за іодного такого!



А Ах, волію краще в чистці сто літ терпіти муки.

Ніж у хлопські тепер потрапити руки!

Хто мене, ах, пробі, до тієї, хто мене гонить сіті?

Б Ляx

Так, мій гріх, хлопи.

В Лях

Ей, шляхтича за дяка стратити не годиться!

П’ять кіп вам за нього заплачу пені (грошового штрафу за вбивство)



Мужик 2[-й]

Чого с ним калантирить? Ну, лиш ти, МусЂю,

Возми в церков мертвеца. Я ляха, за шію

Очепивши путом, я поведу, як хорта,

C конем совсЂм в болото утоплю до чорта.


Литвин

Я буду па шіи дубціом зацЂнаць,

Штоб знав, сабака, як хрисцян забиваць 77,






























INTERLUDIUM 5-TUM


Лях ищеть брата, которого мужики за дяка у болото втопили


Lach

Ehey, iuz nie wiem daley, w ktorę wdac się strony,

Gdzie ieszcze ciebie szukać, moy bracie rodzony!

Szukałem w lesię, w połu, gdziesmy polowali

Z chartami; teraz szukać iuz ia nie wiem dali 78.

O, gdyby kto znalazł mi naymilszego brata,

Pewna ode mnie iemu byłaby zapłata.


Ksiądz

Ave Maria!


Lach

Kłaniam mości dobrodzieju!


Ksiądz

Ciebie co tu przyniesło, moy miły Macieiu?


Lach

Nieszczęsne, moy dobrodzieiu, fata. А



А Лях

Ex, уже не знаю далі, в які податися сторони,

Де ще тебе шукати, мій рідний брате!

Шукав у лісі, в полі, де ми полювали

З хортами: як далі шукати я тепер уже не знаю.

О, коли б хто знайшов мені наймилішого брата,

Певна від мене була б йому плата.

Ксьондз

Слава Марії!

Лях

Кланяюсь милостивому добродію!

Ксьондз

Тебе що сюди принесло, мій милий Мацію?

Лях

Нещасна, мій добродію, доля.




Ksiądz

Iaks to?


Lach

Ach, poluiąc utraciłem brata.


Ksiądz

Znac bieząc upadł z konia y kark złomił sobie,

Gdzieś wala się u błocię, nie godzien bydz w grobie

Nie iednemu się trafia doydzie teyze kary,

Ktokolwiek za ochotą szaleie bez miary,

Idąć zawße in contra swiętego kosciła,

Ni swięt, ni dniow chwalebnych obserwiuąc zgoła.

Znać, co take dni poluiąc, y wy, bracia, innę:

Ty zyw zostaiesz, a on nieswiadomo ginię.

Y darmo iuz, Maccieiu, ßukaß swego brata!

Lezy, gdzie gą przeciwnę przynaglili fata;

Pianstwo to wasze czyni y hultayska szabla.

Spowiaday się, bys także nie poszedł do dziabła.


Lach

Proße za duße iego o gorące modły,

Proße, by gą szszęsliwie do szysciu zawiodli.


Książ

Gotow. Ty zas za grzechi swe daß porachunek А.




А Ксьондз

Як це?

Лях

Ах, полюючи утратив брата.

Ксьондз

Знати, біжучи упав з коня і шию собі зламав.

Десь валяється в болоті, не годен бути в гробі.

Не одному трапляється, дійде тієї ж кари,

Хто під час полювання шаліє без міри,

Ідучи завше проти святого костьола,

Ні свят, ні днів святкових не дотримуючись цілком.

Знати, що в такі дні полюючи, і ви, браття, інші:

Ти живий зостаєшся, а він несвідомо гине.

І дарма вже. Мацію, шукаєш свого брата!

Лежить, де його спіткала несприятлива доля;

Це пияцтво ваше чинить і гультяйська шабля.

Сповідайся, щоб також не пішов до диявола.

Лях

Прошу гарячих молитв за його душу,

Прошу, щоб щасливо його до чистця завели.

Ксьондз

Готов. А ти ж за гріхи свої висповідайся.




Tylo wysłuchay, iaki mnie stal się frasunek 79.

Wczora, idąc z ofiarą ko swiętey Dorocie,

Słyszałem krzyczącego głos człowieka w błocię.

«Ki dziabeł? — zegnam siebie, zwłaszcza idąc w nocy. —

Kto taki? Obezwie się! Ia dodam pomocy!»

Stoie, zląkszy się, ale nie odpowiada,

Tylo woła płaczliwie: «Och, biada mi, biada!»

Domyszlam się po głosu, a nie widzę lica,

Koniecznie, dusza woła iakiegoś szlachcica.

Ia znow pytam: «Kto iaki? Czekam odpowiedzi!»

On na to: «Ach, zginołem, grzeszny, bez spowiedzi!»

Ia muwie: «Spowiaday się! Iake grzechi twoie?»

On krzyczy: «Pianstwo, zbrodni, hultayske rozboię

Barze, zem zabił dziaka; chłopi osądzili,

Nie puściwszy do ksiądza, w tę błota wrzucili».

Słyßąc tę słowa, mowie: «Gdy tak, nie pomogie

Więc tobie, bo mam dale pospießać się w drogie».

Więc iak słyszysz, czy nie twoy brat w takey był przyczynie?


Lach

Moze tak! Przeciey ratuy, niech tam więc nie ginie!

Wydzwiągni iego, prosze, twemi gorącemi

Poszli do czysciu modłami swiętemi!

Stańmy iuz na kolanach y pzyniesmy modły,

Zeby gą aniołowie tu ztamtąd wywiodły.А


Тут, на колінах оба ставши, молятся до бога



А Тільки вислухай, який мені трапився клопіт.

Вчора, ідучи з пожертвою до святої Дороти,

Чув голос людини, що кричала в болоті.

«Що за диявол? » — хрещуся, бо йшов же вночі. —

«Хто такий? Озовися! Я допоможу!»

Стоїть, злякавшись, але не відповідає,

Тільки волає, плачучи: «Ох, біда мені, біда!»

Догадуюсь по голосу, а не бачу обличчя,

Звичайно, волає душа якогось шляхтича.

Я знов питаю: «Хто такий? Чекаю відповіді!»

Він на це: «Ох, загинув, грішний, без сповіді!»

Я кажу: «Сповідайся! Які твої гріхи?»

Він кричить: «Пияцтво, злочини, гультяйські розбої

Великі, бо забив дяка; хлопи засудили,

Не пустивши до ксьондза, в те болото вкинули».

Чуючи ці слова, кажу: «Коли так, не допоможу ж

Тобі, бо маю далі поспішатися в дорозі».

Отак, як чуєш, чи не брат твій у такій був біді?

Лях

Може й так! Але ж рятуй, нехай же він там не гине!

Визволи його, прошу, твоїми гарячими

Святими молитвами, пошли його до чистця!

Станьмо ж на коліна і вознесімо молитви.

Щоб його янголи звідти сюди вивели.




Ksiądz

Wysłuchay mię, wysłuchay, o swięta Dorota!

Wyrwi szlachcica z tego smierdzącego błota! 80

Zmiłuy się nad giniącym szlachcicem Ragniska 81,

Wydzwigni s plugawego szlachcica bagniska!

Niech mi doda pomocy twa ręka, Iadwiga,

Niech go z oney baiury, iak można, wydzwiga А.


Тут приходить утопленный лях з болота, а ксіондз говорить


[Ксьондз] 82

Dzięki wielkie wam czynie, zescie wysłuchali

Prosby moie y iego z tey propasci wyrwali! Б


Лях утопленній

Dziękuie y ia tobie, że moiey niemocy

Modłami swiętemi dodał mi w nieszczęsciu pomocy!

Salwuy że mnie od grzechu, sam prowadź do czysciu! В


Мужик

Ось може c ксіонзою на тум будеш знову мЂсцЂ!


Лях утопленній

Еу, ratuy, mosci oycze, przepadniemy oba!


Ksiądz

Nie dbay, ustraßy ich ma kapłanska osoba.

Trzymay się tylo mnie, tak iak wesz kożucha Г.



А Ксьондз

Вислухай мене, вислухай, о свята Дорота!

Вирви шляхтича з того смердючого болота!

Змилуйся над погибаючим шляхтичем з Рагниська,

Витягни шляхтича з огидного багниська!

Нехай мені додасть помочі твоя рука, Ядвіго,

Нехай його з тієї баюри, як можна витягне.

Б Складаю вам велику подяку, що вислухали

Moi прохання і його з тієї пропасті вирвали!

В Дякую і я тобі, що моєму безсиллю

Додав святими молитвами допомоги в нещастю!

Врятуй же мене од гріха, сам проведи до чистця!

Г Ой, рятуй, милостивий панотче, пропадемо обидва!

Ксьондз

Не турбуйся, устрашить їх моя священицька особа.

Тримайся тільки мене, так як воша кожуха.



Мужик 2[-й]

Постуй лиш! Куда ти ведеш сіого злого духа?

Давно вже мы, громада, на іого чатуєм 83,

А лихо уночи човпе, цЂлим селом чуем.


Мужик 3[-й]

Ед, се вин, коли хочеш знати, що всюди и вночи ходить!

Не тЂлки нам, але и товаринЂ шкодить.


Ksiądz

Iak to może bydź? Y mowić się nie godzi!

Martwy, bezduszny, nigdy bez duszy nie chodzi А.


Лях искатель

Prawde ksiądz muwi, wy zas, chłopi, na tą łżecie,

Tylo iedną napascią na nas tu idziecię Б.


Мужик 1 [-й]

Дак ты, ляше-плешивче, за свого брата взявся?


Мужик 2[- й]

И ти, бурлудиме В, к ним же привязався?

Осе ж мы вам завезку 84 вчиним сего ж часа,

УсЂм тром дотечется Г, дамо вам тут праса Д.


Тут мужики бють ляхов и ксіондза и вон вигонять



А Ксьондз

Як це може бути? І говорити не годиться!

Мертвий, бездушний, ніколи без душі не ходить.

Б Правду ксьондз мовить, ви ж, хлопи, на це брешете,

Тільки одною напастю на нас тут ідете.

В бернардине (член католицького чернечого ордену бернардинів)

Г дістанеться

Д прочухана.




















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.