Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна






БІБЛІОГРАФІЧНІ ПРИМІТКИ



ІНТЕРМЕДІЇ ДО ДРАМИ ЯКУБА ГАВАТОВИЧА «TRAGAEDIA, ALBO WIZERUNK SMIERCI PRZESWIĘTEGO IANA CHRZCICIELA, PRZESLANCA BOŻEGO»


Найраніші відомі українські інтермедії надруковані у виданні «Tragaedia Albo Wizerunk Smierći Przeświętego Iana Chrzciciela Przesłanca Bozego. Na pięć aktów rozdzielony. Przydàne są y Intermedia dwoie. Nápisány przez Iacoba Gawatthowica Leopolitę, Náuk Wyzwolonych y Philozophiey Bàkàłàrzà. Odpràwowány w Kámionce nà Iàrmàrk przypadájący na dzień tegosz Iana Swiętego Chrzćićiela Roku Pàń: 1619. Drukowány Ná przedmieśćiu Iáworowskiem v S. Mikolaia».

Нині відомі два примірники цього видання. Один з них зберігався в бібліотеці й. Крашевського у Кракові, другий перебуває в кабінеті рідкісної книги Львівської бібліотеки АН УРСР, куди він переданий з бібліотеки графа Г. Баворовського (№ 495).

Примірник Львівської бібліотеки АН УРСР являє собою брошуру 4°, 44 стор., надруковану готичними літерами. На звороті титульного аркуша зображено герб Регіни Жолкєвської — яблуко, пробите трьома мечами; на третій сторінці — вірш, який пояснює суть герба; на п’ятій і шостій сторінках надрукована присвята Регіні Жолкєвській; на стор. 7 — 37 вміщено текст трагедії, а на останніх сторінках — 38 — 44 — тексти інтермедій: 1) Intermedium po Akcie wtorym, 2) Intermedium Drugie po Akcie trzecim.

Вперше інтермедії до драми Якуба Гаватовича опублікував російською транслітерацією М. Т[олмачо]въ [M. Драгоманов] в ж. «Киевская старина», 1883, грудень, стор. 652 — 664; вдруге з поправками і українською транслітерацією надруковані в книзі «Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство», т. I, Львів, 1899, стор. 174 — 184. У 1900 р. перевидав обидві інтермедії польською транслітерацією (латинкою) М. Павлик в статті «Якуб Гаватович (Гават), автор перших руських інтермедій з р. 1619», що надрукована в ЗНТШ, т. XXXV — XXXVI, стор. 17 — 22, де подано також опис примірника книжечки з бібліотеки Й. Крашевського.

В даному виданні інтермедії друкуються за примірником Львівської бібліотеки АН УРСР українською транслітерацією.





ІНТЕРМЕДІЇ З ДЕРНІВСЬКОГО ЗБІРНИКА


Дернівський збірник, в якому вміщені дев’ять інтермедій, що друкуються в книзі, написаний скорописом кінця XVII — початку XVIII ст., 8°, на 144 стор., без оправи. Знаходився він у церкві с. Дернове, Кам’янсько-Бузького району, Львівської області. В 1930 р. надійшов до Національного музею у Львові (нині Державний музей українського мистецтва), де зберігається в бібліотеці під № 26876/369Q // 480519.

Збірник складається з двох частин. У першій (стор. 1 — 71) вміщені слово Василя Великого «о постничест※, цитати із Златоуста, чернечі правила, «о образЂ служебничом», уривок «душеполезного» (Скитського) патерика, «о церкви и о церковных всЂх речах» (переписано книгу вид. 1668 р., К.); на стор. 72 — проби пера; на стор. 72 — 73 рукопис, очевидно, колись був неправильно перегорнутий, і ці сторінки являли собою початок і кінець збірника; з стор. 73 і до кінця іде друга частина збірника; на стор. 73 — 81 — уривок різдвяної вірші (розпочинається мовою 12-го отрока); на стор. 81 — 98 — «Дияліог вократцЂ собранній на персон седм» (великодні вірші); на стор. 87, на полях діалога є напис «сіи вЂршЂ Стефана несторовича. Писал их року божія 1714», який потім був кимось злегка закреслений; на стор. 98 — 144 вміщені тексти інтермедій:

1) Інътермедія на д†персонЂ: тато з сином (стор; 98 — 102),

2) Инътермедия на д†перъсонЂ: син c татом (стор. 102 — 106),

3) Инътермедия на д†персонЂ: нЂмец и хлуп (стор. 106 — 109),

4) Інтеръмедия на три перъсонЂ: хлоп, поляк и нЂмец (стор. 110 — 116),

5) Інтермедія на перъсон три: хлоп, жид и студент (стор. 116 — 122),

6) Інтермедія на перъсон штири: жид, циган, баба, диявол (стор. 122 — 126),

7) Інътермедія на три перъсонЂ: нищий, Юдка, Мошъко (стор. 126 — 131),

8) Інтеръмедия на трда перъсонЂ: жид и хлоп; и другій потом виходит хлоп до жида (стор. 131 — 143),

9) Інътермедия: нищих два (стор. 144, без кінця).

Частина тексту інтермедій (назви, імена дійових осіб, ремарки) була написана червоним чорнилом, яке дуже вицвіло і читається з великим трудом; переписувач часто ставив над літерами u та і дві крапки.

Вперше інтермедії з Дернівського збірника опублікував Я. Гординський у роботі «З української драматичної літератури XVII — XVIII ст.», Львів, 1930, стор. 19 — 52 (Пам’ятки української мови і літератури, т. VIII); там же на стор. 1 — 4 подано детальний опис збірника.

В даному виданні інтермедії друкуються за Дернівським збірником.





ИГРАНИЕ СВАДБЫ — СЦЕНА З ДРАМИ «АЛЕКСІЙ ЧЕЛОВЂК БОЖІЙ»


Сцена «Играние свадбы» вмішена після третьої яви першої дії драми «Алексій человЂк божій», на арк. 26 зв. — 35 зв. рукопису, що складається з однієї лише п’єси і написаний московським скорописом XVII ст., 4°, на 80 арк., у шкіряній оправі. Рукопис зберігається в Ленінграді, у Державній публічній бібліотеці ім. М. Є. Салтикова-Щедріна під № Q.XIV.7 (див. опис його у роботі В. І. Рєзанова «Драма українська», вип. 5, Київ, 1928, стор. 124).

Вперше опублікував драму М. С. Тихонравов у виданні «Русские драматические произведения 1672 — 1725 гг.», т. I, СПб., 1874, стор. 3 — 75. Остання, точніша публікація драми зроблена у вищеназваній роботі В. І. Рєзанова, стор. 123 — 187.

В даному виданні сцена «Играние свадбы» подається за списком Державної публічної бібліотеки ім. М. Є. Салтикова-Щедріна.





ІНТЕРМЕДІЯ НА ТРИ ПЕРСОНЂ: БАБА, ДЂД И ЧОРТ


Інтермедія вміщена у рукописному збірнику, складеному в основному між 1670 — 1770 рр., 4°, 441 арк., оправа середини XVIII ст., який знаходився в Публічній бібліотеці Народного дому у Львові (див. І. С. Свєнціцький, Опис рукописів Народного дому з колекції А. С. Петрушевича, ч. II, Львів. 1911. стор. 132, № 102), а нині зберігається у Львівській бібліотеці АН УРСР, колекція А. Петрушевича, № 102.

Збірник містить оправлені в одну книгу проповіді, молитви, сентенції, друковані тексти, список драми Г. Кониського «Воскресеніе мертвых» (без інтермедій), п’єси про багача і Лазаря, різні пісні, список «Метрики» Й. Шумлянського, соборні правила та ін.; мова збірника — українська, польська, латинська.

Із записів на окремих аркушах видно, що збірник перебував у с. Тернівцях, у с. Лодині в пресвітера П. Свідзінського, далі у А. Левицького і пізніше у М. Левицького, хотинського поповича.

Інтермедія в збірнику представлена двома списками. Перший (дефектний) вміщений після віршів «Проліог на Воскресенїе Христово» (1719), на арк. 280 — 282, другий — на арк. 283 — 285.

Вперше опублікував цю інтермедію В. М. Перетц у праці «К истории польского и русского народного театра», вип. XI — XII, СПб., 1909, стор. 14 — 17 за першим списком, з наведенням різночитань з другого списку. Там же (на стор. 1 — 5) подано опис збірника.

В даному виданні текст інтермедії публікується за другим списком, збірника з наведенням різночитань з першого списку.





УРИВОК ІНТЕРМЕДІЙНОЇ СЦЕНИ ІЗ ВЕЛИКОДНЬОЇ ДРАМИ


Відомості про збірник, в якому вміщений уривок інтермедійної сцени із великодньої драми, подано в примітці до «Інтермедиї на три персонЂ: баба, дЂд и чорт».

У названому збірнику ця інтермедійна сцена знаходиться на арк. 290 в дефектному списку.

Вперше опублікував уривок інтермедійної сцени із великодньої драми В. М. Перетц у праці «К истории польского и русского народного театра», вип. XI — XII, СПб.; 1909, стор. 35.

В даному виданні цей уривок подається за згаданим рукописом.





ІНТЕРЛЮДІЇ ДО ДРАМ МИТРОФАНА ДОВГАЛЕВСЬКОГО «КОМИЧЕСКОЕ ДЂЙСТВІЕ» І «ВЛАСТОТВОРНІЙ ОБРАЗ»


Інтерлюдії вміщені у збірнику першої половини XVIII ст., 4°, 254 арк., у шкіряній оправі, який знаходився у бібліотеці Києво-Михайлівського монастиря (див. Н. И. Петров, Описание рукописных собраний, находящихся в городе Киеве, вип. II, М., 1896, стор. 239, № 521), а нині зберігається в Державній публічній бібліотеці АН УРСР, збірка Михайлівського монастиря, № 521п/1710.

Збірник містить курс піїтики М. Довгалевського «Hortus poeticus...» 1736 p., табель школи піїтики 1737 p., «Catalogus Syntacticorum...» 1736 — 37 рр. і згадані дві драми М. Довгалевського.

На арк. 186 — 194 зв. збірника вміщена драма «Комическое дЂйствіе», яка була поставлена 25 грудня 1736 року. Після 4 канта «Рождеству Христову» даної драми вміщені інтермедії:

Первая (інтерлюдія] (арк. 195 — 196),

2 [-а інтерлюдія] (арк. 196 — 198 зв.),

3-tium interludmm (арк. 198 зв. — 200 зв.),

4-tum interludium (арк. 200 зв. — 201 зв.),

5-tum interludium (арк. 201 зв. — 204).

На арк. 205 — 217 вміщена драма «Властотворній образ», яка була виконана 10 квітня 1737 року. На арк. 218 подано «Кант благодарственній» Рафаїлу Заборовському, а далі ідуть інтермедії:

1) Interludium 1-mum (арк. 219 — 221 зв.),

2) Interludium 2-dum (арк. 221 зв. — 223),

3) Interludium 3-tium (арк. 223 — 225),

4) Interludium 4-tum (арк. 225 — 227),

5) [Інтерлюдія п’ята] (арк. 227 — 228 зв.).

Вперше вищеназвані інтерлюдії опубліковані в ж. «Киевская старина», 1897, кн. IX, стор. 91 — 96; кн. X, стор. 97 — 112; кн. XI, стор. 113 — 117.

В даному виданні інтерлюдії до драм М. Довгалевського подаються за рукописним збірником Державної публічної бібліотеки АН УРСР.





ІЗ ІНТЕРЛЮДІЙ ДО ДРАМИ «СТЕФАНОТОКОС»


Інтерлюдії відомі у двох рукописних збірниках. Перший список подано у збірнику XVIII ст., 4°, 216 арк., в оправі, який зберігається в Ленінграді, у Державній публічній бібліотеці ім. М. Є. Салтикова-Щедріна, Q.XIV, № 19 (опис збірника див. П. Пекарский, Наука и литература в России при Петре Великом, т. I, СПб., 1862, стор. 444, де дано переказ змісту драми та окремих інтермедій, а також В. И. Pезанов, Памятники русской драматической литературы. Школьные действия XVII — XVIII вв., Ніжин, 1907, стор. XIII — XV).

Другий список міститься у збірнику першої пол. XVIII ст., 4°, 515 арк., у шкіряній оправі, який раніше належав професору Київського університету А. М. Лободі, а нині зберігається в Державній публічній бібліотеці АН УРСР, № 1.2027/13.126 Збірник має заголовок «Liber de institutione poetica roxolanae iuventuti revo!utus et in Athenaeo Abrosiano Veliconowogardensi explicatus Anno Christi 1741 octobris 22» і містить промови, вірші, різні, трактати, уривки з піїтики Ф. Прокоповича та ін. (опис цього збірника див. у вищеназваній роботі В. І. Рєзанова, стор. IV — XII).

На арк. 147 — 181 збірника Державної публічної бібліотеки АН УРСР вміщена драма «Стефанотокос», яка розпочинається антипрологом, а далі, на арк. 181 — 200, переписані інтерлюдії (тут втрачено арк. 201 — закінчення інтерлюдії, що гралася після четвертої яви п’ятої дії п’єси):

1) ДЂйствія 1, явленія 1, интерлюдія 1 (арк. 181 — 183 зв.),

2) ДЂйствія 2, по втором явленій інтерлюдія (арк. 183 зв. — 189),

3) ДЂйствія 3, по 1-м явленій интерлюдія 3 (арк. 189 — 191 зв.),

4) ДЂйствія 3, по 3-м явленій интерлюдія (арк. 191 зв. — 195),

5) ДЂйствія 4, по 4-м явленій интерлюдія (арк. 195 — 198),

6) ДЂйствія 5, по 4-м явленій интерлюдія (арк. 198 — 200).

Вперше опублікував інтерлюдії до драми «Стефанотокос» М. С. Тихонравов у виданні «Летописи русской литературы и древности», т. II, М., 1859, розд. «Материалы», стор. 35 — 60, за списком Публічної бібліотеки ім. М. Є. Салтикова-Щедріна. В. І. Рєзанов у вищеназваній роботі в 1907 р. опублікував драму «Стефанотокос» за списком проф. А. М. Лободи (тепер Державної публічної бібліотеки АН УРСР), вмістивши з інтерлюдій (стор. 291 — 300) тільки варіанти до публікації Тихонравова.

В даному виданні за списком Державної публічної бібліотеки АН УРСР друкуються чотири інтермедії, які належать до української літератури: друга половина першої інтермедії, яка виконувалася після першої яви першої дії п’єси (ця друга половина є самостійною інтермедією); третя інтерлюдія, що гралася після першої яви третьої дії; інтерлюдія, яку ставили після четвертої яви четвертої дії; інтерлюдія, що виконувалася після четвертої яви п’ятої дії п’єси (закінчення цієї інтермедії, втрачене у списку Державної публічної бібліотеки, подається за публікацією М. Тихонравова).





ІЗ ІНТЕРЛЮДІЙ ДО ТРІУМФАЛЬНОГО АКТУ «СИНОПСИС, ИЛИ КРАТКОЕ ВИДЂНІЕ ДЕКЛАМАЦИИ»


У празькому науковому часописі «Slavia» за 1925 р., зошит 3, стор. 523 — 537, Осип М. Бадаліч опублікував з рукописного збірника російських драматичних пам’яток першої половини XVIII ст., знайденого в Загребській бібліотеці, сім невеличких інтермедій разом з своєю вступною статтею «Русские интерлюдии первой половины XVIII века». Чотири російскі інтерлюдії були включені в драматичний твір під назвою «Опера об АлександрЂ Македонском». Три інші інтерлюдії були додані до тріумфального акту під заголовком «Синопсис, или краткое видЂніе Высочайшему дню рожденія Ея Императорского Величества восписанной 1745 году мЂсяца февраля... дня в присудствіи преосвященнаго митрополита архіепископа Тверскаго и Кашинскаго от семинаріи Тверской в двоих дЂйствіях изображенной». Перша з цих трьох інтерлюдій написана українською мовою. Друкується вона в даному виданні за публікацією Бадаліча.





ІНТЕРЛЮДІЇ ДО ДРАМИ ГЕОРГІЯ КОНИСЬКОГО «ВОСКРЕСЕНІЕ МЕРТВЫХ»


Списки інтерлюдій виявлено в трьох збірниках:

I. «Рукописный сборник южнорусского письма XVIII века», в 4-ку, на 85 арк. (див. Н. И. Петров, Описание рукописей церковно-археологического музея при Киевской духовной Академии, вип. III, Київ, 1879, стор. 672, № 659); де цей збірник перебуває нині, невідомо.

II. «Богословско-литературный сборник, писанный в 1748 году Димитрием Михайловым Александровичем, в 4-ку на 49 + 40 + 48 листках и поступивший в академическую библиотеку от учителя Черниговской семинарии Ф. И. Дмитриевского» (див. Н. И. Петров, Описание.., вип. III, стор. 677, № 664). Нині збірник знаходиться в рукописному відділі Державної публічної бібліотеки АН УРСР у Києві під № І. 174; останні аркуші 47 — 48 тут уже відсутні. Інтермедії вміщені між актами драми Кониського, що має назву «Комедіа яже трактует о обыдах», на таких аркушах:

1) Інтерлюдія первая — арк. 30 зв. — 32,

2) Інтерлюдия вторая — арк. 34 — 36,

3) Interludium 3-tium — арк. 37 — 38 зв.,

4) Interludium четвертое — арк. 41 зв. — 43,

5) Інтерлюдия пята — арк. 46 — 46 зв. (без кінця).

III. Недавно В. Д. Кузьміною знайдений новий список інтерлюдій до драми Г. Кониського «Воскресеніе мертвых» у збірнику середини XVIII ст., написаному латинською і українською мовами, 4°. на 103 арк., в оправі; він зберігається в Центральному державному архіві літератури і мистецтва у Москві, ф. 1338, оп. I, № 200.

У збірнику Центрального державного архіву літератури і мистецтва є дати: на арк. 59 — 1758, на арк. 62 — 1753; він містить «Compendium logicum» (арк. 2 — 58); «Varia cantilena» (арк. 59 — 61 зв.); «История об. . . . . . . . . . . . . . . . . . (арк. 62 — 83 зв.).

На арк. 84 — 101 вміщена «Траэдия». Інтерлюдії в тексті «Траэдии» знаходяться на таких аркушах:

1) Interludium 1-mum — арк. 85 — 86 зв.,

2) Interludium 2-dum — арк. 88 зв. — 90,

3) Interludium 3-tium — арк. 91 зв. — 93,

4) Interludium 4-tum — арк. 95 зв. — 97,

5) Interludium 5-tum — арк. 99 зв. — 101.

Вперше опублікував інтерлюдії до драми Г. Кониського «Воскресеніе мертвых» за списком Державної публічної бібліотеки АН УРСР, № І. 174, М. І. Петров у ж. «Древняя и новая Россия», СПб., 1878, т. III, стор. 245 — 256.

В даному виданні ці інтерлюдії публікуються за списком Центрального архіву літератури і мистецтва, який є повнішим, з наведенням різночитань за рукописом Державної публічної бібліотеки АН УРСР (під позначкою Петр.), а кінець п’ятої інтерлюдії — з різночитаннями за публікацією М. І. Петрова.





ИНТЕРМЕДИУМ ЖИД ИЗ РУСИНОМ


Список «Интермедиум жид из русином» вміщений в збірнику, написаному українською, польською і латинською мовами, скорописом XVII — XVIII ст., 8°, на 129 арк., без оправи.

Збірник знаходився в Публічній бібліотеці Народного дому у Львові (див. И. С. Свенцицкий, Церковно- и русскославянские рукописи Публичной библиотеки Народного дома во Львове, СПб., 1904, стор. 56 — 57, № 164); тепер він зберігається у Львівській бібліотеці АН УРСР, опис Свєнціцького, № 164.

Збірник містить проповіді, орації, «повЂншования» і вірші. На початку збірника вміщена «Сцена пятая, албо исхождекие пятое» і «Сцена шестая» містерії «Рождество Христово», а далі йде «Интермедиум жид из русином» (арк. 7 зв. — 10).

Вперше опублікував «Интермедиум жид из русином» В. М. Перетц у роботі «К истории польского и русского народного театра», вип. XIII — XIV, СПб., 1908, стор. 28 — 33. Там же (на стор. 13 — 14) подано опис збірника. І. Франко опублікував цю інтермедію (як видно, незалежно від Перетца) у «Сборнике Харьковского историко-филологического общества, т. XVIII, Издан в честь проф. Н. Ф. Сумцова», Харків, 1909, стор. 93 — 97. В 1913 р. Франко надрукував інтермедію з вступною статтею у виданні: «Котра віра ліпша? Інтермедія жида з русином», Львів, «Міжнародна бібліотека», ч. 12, зробивши в тексті кілька доповнень і поправок для кращого розуміння інтермедії рядовими читачами.

В даному виданні ця інтермедія публікується за рукописним збірником Львівської бібліотеки АН УРСР.





ІНТЕРМЕДІЇ З РУКОПИСУ КИЇВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ


У Київському історичному музеї зберігався список уривків з трьох інтермедій, який пізніше був переданий до відділу рукописів Державної публічної бібліотеки АН УРСР. В інвентарній книзі № 5 під № 6704 зазначено: «Ехе... ones ex Prosodia» (Поетика). Уривок, поч.: «Що з дощем з неба уже давно спали...» Інтермедія; уривок відм.: «Мужик (Хвилоон) з дочкою на торг. (Sic!) иде, пришли старости, литвин прийшов...» Скоропис 2 пол. XVIII ст., 4°, 2 лл. (пошкоджені). Пізніше цей список загубився, але в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР зберіглася рукописна копія з нього, виготовлена в 1939 р. колишнім співробітником цього інституту М. В. Геппенером, за якою і публікуються названі інтермедії.





ИНТЕРМЕДЂЯ НА ТРИ ПЕРСОНИ: СМЕРТЬ, ВОИН И ХЛОПЕЦЬ


Інтермедія вміщена у рукописному збірнику різних творів (на арк. 29 — 30 звор.), що був складений на Україні в 1788 році і зберігався в особистій бібліотеці M. C. Тихонравова (подарований йому А. А. Камковим), а нині знаходиться в Російському історичному музеї в Москві, ГИМ 3788.

Вперше інтермедію опублікував М. С. Тихонравов у збірнику «Летописи русской литературы и древности», т. III, М., 1861, стор. 78 — 80 (материалы), де подано и короткий опис рукопису.

В даному виданні інтермедія друкується за списком Російського історичного музею; для контролю використано публікацію М. Тихонравова, бо нині рукопис у значно гіршому стані, ніж сто років тому.





ВОСКРЕСЕНСКІЕ СТИХЫ


Копія інтермедії була зроблена П. Г. Житецьким і зберігалася у Полтавському губернському музеї. На копії була замітка: «Рукопис, сборник, принадлежавший в 1817 г. какому-то семинаристу. Из Лубенского архива Е. Н. Скаржинской, № Хр. кат. 2346», далі дописка олівцем: «Автограф П. И. Житецкого» (опис копії див. В. Н. Перетц, K истории польского и русского народного театра, XV — XX, СПб., 1912, стор. 25 — 28). Де ділася пізніше ця копія, невідомо.

Вперше опублікував інтермедію В. М. Перетц у вищеназваній роботі (стор. 28 — 34) за копією П. Г. Житецького; в цій книзі твір подається за першодруком.





ROZMOWA MIĘDZY POLAKIEM I KOWALEM


Інтермедія вміщена у рукописному збірнику «ПЂсни свЂтовыи, зебранніи чрез іереа Іоанна Дронжевского, пароха БЂлобЂжницкого дня 14 августа, 1830 року, списанніи чрез ФранцЂшка СкЂбЂнского в Могилницы дня 25 juniu 1857 року», 4°, 252 стор., в оправі, що знаходиться в Публічній бібліотеці Народного дому у Львові (див. О. О. Марков, Описание рукописей XIX в собрания А. С. Петрушевича, надруковане в «Вестнике Народного дома», 1912, № 2, стор. 27-30), а нині зберігається у Львівській бібліотеці АН УРСР, колекція А. Петрушевича, № 107.

Збірник містить 209 українських, російських і польських пісень релігійного і світського змісту; відкривається він інтермедіями:

1) Rozmowa między polakiem i kowalem (стор. 1 — 14),

2) Rozmowa między żołnierzem i żydem (стор. 14 — 25),

з яких перша належить до української літератури, друга — до польської.

Вперше опублікував інтермедію «Rozmowa między polakem i kowalem, Ів. Франко в роботі «До історії українського вертепа XVIII в.», вміщеній в ЗНТШ, т. XXIII, 1906, стор. 6—13.

В книзі інтермедія друкується за рукописом Львівської бібліотеки АН УРСР.




* * *


Головні правила публікації текстів у цьому збірнику такі. Текст кожної пам’ятки друкується за одним списком чи виданням. Різночитання з інших списків чи редакцій подаються не всі, а лише ті, що мають змістове значення явно помилкові читання списків чи редакцій не подаються; безсумнівні помилки основного списка виправляються, про що попереджено в різночитаннях. Пропуски і правильні читання відновлюються на підстав інших списків, коли це можливо, і про це теж сказано в різночитаннях. Розбивка тексту на слова, вживання малих і великих літер та пунктуація подані за сучасним правописом. Тексти друкуються із збереженням особливостей оригіналу; титла розкриваються, виносні надрядкові літери вносяться в рядок. Літера ъ в кінці слів опускається; коли знак ъ вживається також для позначення ь (в словах типу плюнь, кликать, ось) і коли неможливо розрізнити в рукопису, чи даний знак є ъ, чи ь (що дуже характерно для багатьох рукописів XVIII ст.), або коли вони входять до складу виносних лігатур то, опускаючи цей знак у кінці слова при значенні ъ, зберігаємо в значенні ь відповідно до норм загальнонародної української мови, яка є найхарактернішою рисою цих пам’яток. Зберігаються, однак, такі форми, як ходят, носят (не ставимо тут ь). в текстах західноукраїнського походження, бо вони, ці форми, є діалектними. Паєрки опускаються, коли вони означають ъ, і замінюються на ь, коли означають пом’якшення приголосних. Всі надрядкові знаки опускаються. Юс малий і йотоване а замінюються літерою я; юс великий, оу і ү — літерою у; омега — літерою о; фіта — літерою ф; псі літерами пс і кс; іжиця — літерами в чи и, залежно від слова, літера g яка зустрічається в російських словах, — літерою г. Технічне оформлення текстів уніфікується: імена дійових осіб, які в рукописах часто скорочені і подані на полях, друкуються повністю посередині сторінки; розбивка на рядки зроблена відповідно до римування; ремарки набрані курсивом і подані окремо від діалогічного тексту. Літерні виноски стосуються до пояснень окремих слів, тлумачень незрозумілих виразів (які пояснити пощастило не всі), перекладів іншомовних текстів; цей матеріал для зручності користування поданий внизу сторінки. У квадратних дужках подані тексти від упорядника; в такі ж дужки беруться значні уривки з інших списків (про що попереджено в різночитаннях); окремі слова, які наводяться з інших списків, в квадратні дужки не беруться, але супроводяться цифровими виносками до різночитань. Курсивом у виносках і різночитанні набрано все, що не є текстом пам’ятки і належить дослідникам. Цифри в тексті означають виноски різночитань.

Це видання розраховане на дослідників історії літератури, але не на лінгвістів.























Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.