Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ — пам’ятки давньої східнослов’ян. писемності (11 — 15 ст.), написані на доступному дешевому матеріалі — бересті (давньорус. бересто, укр. берест, діал. березто, рос. береста ‘кора, луб берези’). Текст продряпувався, видавлювався писалом — загостреним металевим або кістяним стрижнем, на протилежному кінці якого (нерідко оздобленому) було вушко для підвішування його до пояса. Завдяки такому способу нанесення текст зберігався і в ґрунті. Ймовірно, берестяна писемність існувала повсюдно на Русі, але не скрізь місц. ґрунт сприяв консервації берести. Про поширеність Б. г. свідчать численні знахідки писал у різних містах, у т. ч. в Києві. Вперше Б. г. знайдено влітку 1951 під час археол. розкопок у Новгороді (звідси переважна більшість їх, на 1988 — бл. 690). Чимало Б. г. виявлено згодом у м. Старій Русі (на 1988 — 23), Пскові, Твері, Смоленську, Вітебську, Мстиславі (на 1988 разом — бл. 20), Торжку, Москві. На тер. сучас. України пам’ятки берестяної писемності (три фрагменти Б. г. й одну цілу) знайдено 1988 під час археол. розкопок у передмісті давнього міста Звенигорода (тепер с. Звенигород Львів, обл.) — у культур. шарі, який датують 1110 — 37. Дату Б. г. встановлюють за культур, шарами, за допомогою дендрохронології, на основі особливостей мови. Внаслідок багатовікового перебування у землі чимало текстів дійшло до нас ушкодженими, у фрагментах (хоч останнє може бути зумовлене й тим, що після прочитання адресати нищили, викидали їх). За змістом Б. г. — насамперед ділове і приватне листування (доручення, розпорядження, боргові зобов’язання, чолобитні, духовні та охоронні грамоти, купчі, учнівські вправи і т. п.). їх писали люди різних соціальних груп, що свідчить про порівняно високий рівень грамотності на Русі. Вони більш-менш дотримувалися норм літ. мови, але багато неофіц. текстів дуже близькі до живої розм. мови тих часів. Звідси цінність Б. г. для вивчення історії давніх східнослов’ян. говорів, а також сусп. відносин, економіки тощо.


Літ.: Арциховский А. В., Тихомиров М. Н. Новгород, грамота на бересте. (Из раскопок 1951 г.). М., 1953; Жуковская Л. П. Новгород, берестяные грамоты. М., 1959; Янин В. Л. Я послал тебе бересту... М., 1975; Зализняк А. А. Новгород. берестяные грамоты с лингв. точки зрения. В кн.: Янин В. Л., Зализняк А. А. Новгород, грамоты на бересте (из раскопок 1977 — 1983 гг.). Комментарии и словоуказатель к берестяным грамотам (из раскопок 1951 — 1983 гг.). М., 1986; Свєшников І. К. Звенигородські грамоти на бересті. «Дзвін», 1990, № 6; Німчук В. В. Берестяні грамоти на Україні. «Мовознавство», 1992, № 6.


В. В. Німчук.







Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.