Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





ФЕДОРОВ Іван [Іван Федоров Москвитин, в укр. джерелах Іван Федорович (Ходорович, Хведорович), Іван друкар-москвитин; бл. 1510 — 15.XII 1583, Львів] — рос. і укр. першодрукар. У 50-х pp., імовірно, працював у т. з. анонімній друкарні у Москві, потім керував держ. друкарнею. Першою виданою ним (разом з білорусом Петром Мстиславцем) книгою був «Апостол» (1564). Наприкінці 1566 у зв’язку з переслідуванням з боку вищого рос. духівництва та боярства змушений був разом з Петром Мстиславцем залишити Москву і переїхати до Вел. князівства Литовського, працював у містечку Заблудові в друкарні магната Г. Хоткевича. У вересні 1572 Ф. перебрався до Львова, де заснував на зібрані серед люду кошти друкарню. 1574 уклав і надр. перший східнослов’ян. посібник — «Буквар» з граматикою (до нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1922; зберігається у б-ці Гарвард. ун-ту, США; факсим. видання в Києві 1962 і 1974), здійснив 2-е вид. «Апостола» з автобіогр. післямовою.

На поч. 1575 через матеріальні труднощі Ф. виїхав на Волинь до кн. Костянтина Острозького. В 1577 — 82 жив в Острозі, де заснував друкарню й 1581 вид. знамениту Острозьку Біблію; книга була на той час неперевершеним зразком філол. опрацювання тексту і майстерності полігр. виконання. Під кер. Ф. надр. ще кілька книжок, зокрема грец.-церковнослов’ян. «Буквар» (1578; відомі два його примірники: один зберіг. у Королів. б-ці Копенгагена, другий — у б-ці м. Ґоти, Німеччина; факсим. видання здійснено в Москві 1983), «Книгу Нового Завіта» (1580), а також алф.-предметний покажчик до неї — «Хронологію» Андрія Римші (1581). У березні 1582 повертається до Львова. Після смерті Ф. обладнання його друкарні перейшло у власність Львів. Успенського братства, пізніше Ставропігійського інституту, де користувалися орнаментами Ф. аж до поч. 19 ст.


Літ.: Романовський В. Друкар Іван Федорович. Життя його та діяльність. К., 1925; Запаско Я. П. Мист. спадщина Івана Федорова. Л., 1974; Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні (XVI — перша пол. XVIII ст.). Зб. документів. К., 1975; Запаско Я. П., Ісаєвич Я. Д. Видання Івана Федорова. Л., 1983; Ісаєвич Я. Д. Літ. спадщина Івана Федорова. Л., 1989.


Д. Г. Гринчишин.





[Друкарська марка Федоровича: Я. Запаско. Мистецька спадщина Івана Федорова. Л., 1974. С. 24-28.]






Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.