Попередня     Головна     Наступна

ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА — іншомовні слова, цілком засвоєні мовою, що їх запозичила. З. с. не сприймаються мовцями як чужорідний елемент і не потребують пояснень щодо форми і значення. На відміну від іншомов. слів, які розглядаються у спец. словниках, З. с. подаються у заг. словниках разом з питомою лексикою. Найдавніша частина З. с. в укр. мові сягає ще праслов’ян. періоду і тому має відповідники в ін. слов’ян. мовах. Відомі З. с. цього періоду походять з готської або діалектів прагерм. мови (хліб, хижа, котел, князь, лихва, пила, скло, шолом) чи запозичені через давні герм. мови з латинської (дошка, купити, миска, оцет, осел) або грец. мови (церква). До пізніших запозичень належать слова, успадковані укр. мовою із східнослов’янських протоукр. говірок, що мають, як правило, відповідники в рос. і білоруській або в одній з цих мов. З давньорус. періоду в укр. мові існує низка З. с, що походять з церковнослов’ян. (благословити), середньогрец. (парус, піп, ідол, диявол, янгол), гебрайської за посередництвом середньогрец. (амінь, субота), давньошвед. (ябеда, якір, ящик), тюркських або монгольської (боярин, хоругов) мов. У пізніші часи до укр. мови проникли З. с. із суміжних слов’ян. і неслов’ян. мов — рос. (область, завод, чайник), білорус. (бадьорий), польс. (хлопець, певний, червоний), чес. (злочин), балтійських (клуня), рум. (бринза, цап, царина), угор. (довбиш), тюркських, переважно турецької й кримськотатарської (козак, гарбуз, товар, карий), а також з нім. (дах, фарба, верстат), їдиш, а через неї — гебрайської (шабаш). Найголовнішим джерелом лекс. запозичень, пов’язаних з поняттями загальноєвроп. культури, науки, держ. управління, права й політики, для укр. мови, як і всіх європейських, були та залишаються і досі мови лат. (цирк, медицина, університет, директор, юрист) і грецька (театр, телеграма, техніка, політика) (див. Інтернаціоналізм). Крім німецьких, найбільше З. с. до укр. мови проникло з таких європ. мов, як франц. (багаж, аванс, інженер) та італ. (бомба, банда, помідор), а також з англійської (футбол, бокс, спорт, страйк). Із сх. мов, крім тюркських, найбільше до укр. мови проникло З. с. з арабської (кавун, магазин, шуба), менше — з перської (баштан, шахи), а ост. часом з японської (дзюдо, карате). З віддаленіших мов світу З. с. входили до укр. мови значно рідше, як правило, за посередництвом ін. мов. За посередництвом рос. мови до української увійшли деякі З. с. з мов народів кол. СРСР (груз. — тамада, мегрельської — кефір, комі — пельмені і т. д.). Через мови Зх. Європи проникли до укр. мови запозичення з мов Азії та Америки, напр. з давньоінд. (перець) або з індіанської мови накуатль у Мексиці (шоколад).

О. Б. Ткаченко.

Попередня     Головна     Наступна