25 липня 1015 року вбито князя Бориса                                       24 липня 1019 року на Альті Ярослав Мудрий переміг Святополка з печенігами                                       24 липня 1149 року Юрій Долгорукий з половцями рушив добувати собі частку в Руській землі                                       25 липня 1687 року проголошення Івана Мазепи Гетьманом України                                       27 липня 989 року київський князь Володимир Великий захопив Херсонес                                       27 липня 1147 року поставлено митрополитом київським русина Клима Смолятича                                       27 липня 1649 року перемога Богдана Хмельницького над поляками під Збаражем                                                                                                                      


Попередня     Головна     Наступна





ПеретцПЕРЕТЦ Володимир Миколайович [19(31).I 1870, Петербург — 24.IX 1935, Саратов] — рос. і укр. літературознавець, фольклорист, мовознавець, академік Петерб. АН з 1914 і АН УРСР з 1919, чл. кількох зарубіж. академій. Закін. 1893 істор.-філол. ф-т Петерб. ун-ту. У 1903 — 14 професор Київ. ун-ту. Працював у АН УРСР та АН СРСР. Один з авторів офіц. записки Рос. АН до Кабінету міністрів Росії «Об отмене стеснений малорусского слова» (1905) з вимогою прав на вільний розвиток укр. мови і л-ри, свободи друку. В 1906 опубл. у журн. «Киевская старина» ст. «К вопросу об учреждении украинских кафедр в университете». У різні роки очолював філол. секцію Укр. наук, т-ва у Києві, був д. чл. Наук. т-ва ім. Шевченка у Львові, головою академ. Комісії з давнього укр. письменства, головою Ленінгр. т-ва дослідників укр. історії, письменства та мови. Дослідник давньоукр. віршів і полем. л-ри (археографія, палеографія, текстологія, мова), укр. фольклору. У 3-томній праці «Історико-літературні дослідження і матеріали» (1900 — 02, рос. мовою) П. простежив вплив укр. віршів і нар. поезії 17 — 18 ст. на рос. л-ру, відкрив для укр. л-ри і мови твори І. Некрашевича, дослідив два типи давньоукр. віршування (силабічне — у віршах і драмах та нерівноскладове — у нар. думах). У розвідці «До історії малоросійського літературного вірша» (1902) одним із перших дослідив Шевченків вірш (ритміку, співвідношення силабічних та народнопісен. розмірів, мовні засоби римування). Автор праць «Дослідження і матеріали з історії старовинної української літератури XVI-XVIII вв.» (в. 1, 1926; в. 2, 1928; в. 3, 1929; в. 4, 1962; рос. мовою), «Вірші єромонаха Климентія Зиновієва сина» (1912).


Літ.: Адрианова-Перетц В. П. Предисловие. В кн.: Перетц В. Н. Исследования и мат-лы по истории старинной укр. л-ры XVI-XVIII веков. М. — Ленинград, 1962; Крекотень В. Володимир Перетц — дослідник давньої укр. пісні. «Нар. творчість та етнографія», 1970, № 1; Махновець Л. Володимир Перетц. «Рад. літературознавство», 1970, № 1; Колосова В., Рождественська М. На честь століт. ювілею акад. В. М. Перетца. В кн.: Інформ. мат-ли Наук. ради з проблем «Закономірності розвитку світ. л-ри в сучас. епоху», в. 5. К., 1972.


Є. С. Регушевський.






Див. також:

Володимир Перетц. Слово о полку Ігоревім. Пам’ятка феодальної України-Руси XII віку. Київ, 1926.







Попередня     Головна     Наступна


Шевченківські читання в cпільноті ua_kobzar:

Слідство в справі Кирило-Мефодіївського товариства, квітень 1847 р.   ...в Киевском университете существует как бы эпидемия политическая: почти все студенты заняты мыслями о государственном преобразовании и у многих находятся проекты разных конституций, что в Киеве Славянское общество имеет две главы: Костомарова и Шевченку, из которых первый принадлежит к умеренной партии, а второй к неумеренным, что главное правило Шевченки: «Кто предан государю — тот подлец, а кто либерал — тот благородный человек» . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.