Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна






Анонім



ВЂРШИ ПРИКЛАДНІ


З якою пильностью бчела мед збираєт,

Же у борти ледво ся затворяєт,

C такою ж въ тыє книжки наношено

C письма римских докторов

Протав фальшови отпоров.

Буди же того вдячон кождый

А проси бога о оборону завжды,

И писара тых книжок не забывай

Абы єго долже бог ховал

И за працу єму живот вЂчный даровал.












ПРИМІТКИ



Анонім


ВЂрши прикладні. Вірш приписано наприкінці списку полемічного «Посланія до латин из их же книг» в рукописі Києво-Михайлівського монастиря (ЦНБ АН УРСР, Петров (Мих.), № 475 (1656), арк. 169 — 169 зв.).

Після вірша іде таке його прозове продовження: «Велить-бо и просить апостол знати працующих и любити учащих и покой зъ ними мЂти ([І] къ Селун. Глава 5, зач[ало] 272. Перше посланіє апостола Павла до солунян, глава V, ст. 12 — 13. — Ред.). Мне же, невежи, риторски составити не могущу, молюся: не зазрете, но исправьте. Понеже, по Євангелию, таковый велик наречеться, кто исправчть и научить. Аще ли пак порцете и ко угожению сия быти вознепшуєте, молюся вам: мимо йдете, яко иєрей и левит, израненаго, да оставите оному самарытану, онъ же принес в дом гостиный израненаго, и пристави к нему пилновати. Которому в остаточный час возвращения заплату дати за працу обещавшу».

Публікації: Петров Н. И. Западнорусские полемические сочинения XVI века. — Труды Киевской духовной академии. 1894, № 3, с. 349; Памятники полемической литературы. Кн. 3. Спб., 1903, стовп. 1306 (Русская историческая библиотека. Т. 19); Карский Е. Ф. Белоруссы. Т. 3. Ч. 2. (Старая западнорусская письменность). Пг., 1921, с. 181 (уривок — 5 рядків).

Подається за рукописом.









Див. також:

АНОНІМ. ВЂрши прикладні. Українська література XIV-XVI ст.











Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.