Попередня     Головна     Наступна

ГЕРАЛЬДИЧНІ ВІРШІ

На преславный клейнот вельможного єго милости Іо Мирона Бернавского, воєводы Молдовлахіа

Антіох, пурпурою вола оздобивши,

Золотом, перлы, сличным камЂньєм упстривши,

В Ієрусалим на жертву с хутью посылаєт.

Бернавскій Бога сердца щиростю благаєт,

Котрую при всЂх цнотах пурпура красу[є]т,

Любви к Богу, и славу вЂчную готуєт.

На пресвЂтлый клейнот ясне освецоных их милостей княжат Корибутов-Вишневецких

ЛуносвЂтлым клейнотам Корибутов славных

ВЂрне служить фортуна а служить з лЂт давных.

Што Юно, што Апольліо, што Харитес мЂли,

Все то в герб того дому пристойне зложили.

Тут єст Луна, ту Кресты, ту Марсова справа:

О значна савроматов з Вышневецких слава!

На старожитный герб их милостей панов Проскуров-Сущанских епікграмма

Гды смотру, цный Сущанскій, на твоЂ клейноты

А взрок мыслный внураю в сличны приміоты,

Не поймую, чи стрЂла вжды крест зголдовала,

Чи крест стрЂлЂ одмЂна з именем подала.

ВЂм добре, же обоє покой практикують,

Сущанским гды в єдно реч розную шикують.

Будь безпечен, Сущанскій, крест з стрЂлою маєш

В гербЂ, лацно над врагом гору отрымаєш.

На старожитный герб их милостей панов Стеткевичов епікграмма

Видить в том клейнотЂ свой клейнот Церков наша

Же и отчизна видить, то оздоба ваша,

Стеткевичеве. А тож тепер юж всЂм явно,

Гды Церков, отчизна вас хвалить недаремно,

Бо стрЂла и котвица с крестом ся скупили,

Меч острый, мЂсяци и гроты ся зъявили.

С котрых стрЂла, котвица — ку Церкви жарливость,

Меч, гроты — ку отчизнЂ вашу кажуть милость.

На стародавный и пресвЂтлый герб ясневелможных их милостей панов Могилов

Як небо, слонце, мЂсяць з свЂтлыми звЂздами,

Так тот клейнот сияєт з своими знаками,

Здавна свЂтячи в дому Могилов презацных,

Набытый з вЂры, цноты и дЂл их отважных.

В большой тепер оздобЂ тот ся оглядаєт,

Кгды Петр Могила церков вЂрне управляєт.

Пречестноє знаменіє Братства ставропігіон Лвовского Успеніє пречистыя Богородица присно дЂвы Маріа

Благо здЂ пречестному знаменію трвати,

И небом небес, Матер Божію всЂм знати.

Под тым, всю ктиторство старожитность маєт.

И иле к хвалЂ єи належит, скланяєт.

На пресвЂтный клейнот их милостей пп. Могилов

Марсови припасала до боку кривавый

дЂлности меч Фортуна, музства клейнот правый

В гелмЂ Могилов славных: корона з звЂздою

На бáволей голо†под облóки тою

Промень славный пущаєт: снать не уступуєт

В муст†нЂкому, цный дом, кгды тот знак пЂствуєт,

Пастыр ку бóлшой придал коронЂ корону,

СлавЂ: годности засЂдши пастырского фрону

ОбЂ́д†за знак свЂтять; тая превышшаєт,

Бо ся духовной свЂта зацность не ровнаєт.

* * *

СвЂт Воскресеніа всЂм вЂрным днесь облиста

Крестоносно же Братство свЂтлЂти не преста,

Кгдыж от патріархов єст отческо надано

И от кролев ясне всЂх упривильєвано.

Сличне въвЂк Вежу герб свой выстрихненый маєт,

Бо ласкою Бога о Церкви промышляєт.

На преславный клейнот ясне освецоных княжат, их милостей Святополков-Четверти[е]нских

Не див, гонче, же крушиш мужнє трон[ы],

Прагнуть абовЂм твоєй обороны.

Див, же крушиш найпротивнЂйших собЂ,

Бо не спростают в славЂ, в моци тобЂ.

[Т]рудно с премоцным, моцно наєжджат[и]

И хотячій внет мусЂл бы знищат[и].

На старожитный герб их милостей панов Проскуров-Сущанских

Старожитный Проскуров-Сущанских дом в бою

Отважным завше славный и славны[й] в покою.

Приличне ся клейнотом таким выхваляєт,

Котрый и стрЂлу з земли, и крест з неба маєт.

Бо мужство и побожность тут гнЂздо увили;

Бы ими Сущанскіи завше ся щитили.

Щитяться: юж и небо их цноту познало,

Тым же гербом своєго стрЂлца даровало.

О найщасливший доме, з такого приміоту:

И зодіак ся тЂшит з Сущанских клейноту.

На старожитный клейнот их мило [стей] панов Суля́тицких

Марс тя стрЂлою, небо звЂздами учтило:

З котрыми ся свЂтило лунноє злучило.

СтрЂлбою врагов тлумиш, свЂтлом освЂчаєш

Церков Христову, в котрой сам не угасаєш.

На старожитный клейнот дому ясне освецоных князей их милостей Святополков-Четверти[е]нских

Не тайна Четверти[е]нских княжат в полю слава,

Не тайна в церкви всходней и в отчизнЂ справа.

СвЂдчит шабля рыцеру, и бок твой одкритый,

Же всюды Четвертенских дом єст знаменитый.

На старожитный клейнот их милостей Окгинских

Крест роздартый гойности знаком завше бывал.

МЂсяц з звЂздою к небу дорогу указывал.

Врембов до фундаменту церкви заживано,

СтрЂлами зась отчизны значне обороняно,

Тым клейнотом Окгински здавна ся щитили,

Кгды ж Богу, церкви, вЂрне отчизнє служили.

На старожитный клейнот ясневельможных их милостей панов Киселов

Нáмет с крестом, Марсови на мешканє даный:

Бы през него отчизны враг был поконаный.

Того знаку заживал, гетман россíйского

Роду: Святолдич котрый для дЂла слáвного:

Назвáный єст Киселéм, абы потомными

ВЂку, слава слынула, с потомки битными.

За чим поки Киселéв Полска битных маєт,

О наєзды биссурман нЂчого не дбаєт.

[На ... клей]нот [... Мо]гило[в] [е]пікграмма

[Зна]к звытяств: буйвол офЂрою,

[МЂ]сяц и звЂзды к небу дорогою.

[К]опіє — отчизнЂ оброна,

[Хрест] в усЂх вреновых от врага заслона.

[Л]одка, котра на инного

[М] чит, єно церков роду россійского:

Петр Могила пастырем правдивым,

[Це]рквы, отчизны велице горливым

[.............] лЂта Нестеровы

[..............]дут бЂги Фоебусовы,

* * *

Валечных богатыров клейнот знаменитый,

В дЂлности, моци, славЂ, чулости обфитый.

Кгды в цнотах сами єго пЂстуют пристойне:

Тым же своих потомков надто здобят гойне.

ЛЬВОВ мЂсто таких собЂ продков быти знаєт:

От княжати Лва имя и герб власный маєт,

Роксоляном зась вежу, там же за герб дано:

Чулым в хвалЂ Божой быти приказано.

Котріє при том гербЂ церков значне выставляют:

И покармом духовным вЂрных посыляют.

На преславный герб их милостей панов Желиборских

Арсеній врагов крестом побЂждаєт,

Жезлом от церкви волков отпужаєт,

Хвраст безчинных плев зчищаєт косами,

Цноты вьют митру святителем сами.

На Желиборских гелмы поглядаєш,

Изали оным славы не признаєш?

Их фамиліа крестом украшенна,

До Емпиру юж з славою рушен[н]а.

На пресвЂтный клейнот их милостей панов Могилов епікграмма

Корона єст знак звытяств: буйвол офЂрою,

Слонце, мЂсяц и звЂзды к небу дорогою.

Мечи, шабли, копіє отчизнЂ оброна,

Крест зась в устЂх врановых от врага заслона.

Придалася и лодка, котра не и́нного

Што значит, єно церков роду россíйского:

А той єст Петр Могила пастырем правдивым:

К Богу, церкви, отчизнє велице горливым:

Нехай же прето живет в лЂта Несторóвы,

Або поки трват будут бЂги Фебусóвы.

На старожитный герб их милостей панов Брозовских епіграмма

Крест, Подкова и Рыцер, прибраный до бою,

Снать змЂрають до Марса, а не до покою.

Дом панов Брозовских єст в отчизни не новый

Нашой и на услугу всякую готовый.

Подкова, СтрЂла, Рыцер землЂ наслугують,

Леч Крест с Птахом до неба спЂшно ся [г]отують.

* * *

СвЂтом из гроба твоєго Въскресенія,

Христе, просіяша повсюду ученія,

Євангелских вЂщаній: и всЂх просвЂтиша

СвЂтом познанія, в вЂрЂ утвердиша.

ТЂм, Боже, дажд крестоносну Братству свЂтлЂти:

В заповЂдєх ти, непорочным пребыти.

Мирно безмятежну жизнь здЂ препроводити

И паки грядуща тя в сла†видЂти.

* * *

Воскрес Христос от мертвых, всЂм живот дарова:

ВЂрных к себЂ призва, братію именова.

Въ братолюбіи завЂща пребывати.

И друг другу в бЂдах и скорбєх помагати.

Братство крестоносно кгды в любви пребудет,

Жаден штурм, як замку и вежЂ, не добудет.

Зблизка и здалека на герб панов БрыгаллЂров

Слушне ся в гербЂ мЂсєцы знайдують;

Гды ж БригаллЂров цнот ясность знакуют:

И звЂр, который от всюл ся боронить.

Цноты и славы оных же хоронить.

Кто зась голуба добре уважаєт

Людскость и щирость латво им признаєт.

На старожитный клейнот их милостей панов Желиборских

Желиборских д†косы в купу ся злучили

Для того, абы волков драпЂжных губили,

Придано крест, знак певный менжного звЂтязства,

През крест всЂ з давных часов триумфуют панъства,

А тому клейнотови подпорою славы

Зостал Арсеній нынЂ з єписко[п]ской справы.

На старожитный клейнот их милостей панов Желиборских

Пастыря преизбранна высокими цноты,

Речу и скутком значат такіє клейноты:

Тіара і фЂгура Ісуса распята,

ЖелЂза на драпЂжных бестій злотом спята.

Вельможных Желиборских всЂ тыє оздобы

Сходятся к тебЂ, в море струменЂ якобы,

Превелебный пастыру, зъныщ волков з наслЂду!

Крест значит данную ти с небес побЂду.

На старожитный и преславный герб их милостей панов Могилов, господаров землЂ Молдовлахійскои

Дом преславный Могилов, в клейноты обфитый,

През одважныи дЂла стался знаменитый.

В том Марс збройно ставаєт, трудно приступити

Врагом, тут урадила слава гнЂздо мЂти.

Славныи, где теж цноты, окрито прибыли,

В ПетрЂ митрополиту ясне ся зъявили.

Солнце, мЂсяць, з звъздами небо обЂцують

Славным Могилом земля снать танє шацують.

На старожитный клейнот ясневельможных, вельможных, высоце урожоных их милостей панов Трызнов епікграмма

Трызнянская лилія, за столки в сеняти,

И поля Марсовыє, як ся даєт знати.

БарзЂй собЂ на тот час мЂстце улюбила,

В огородку церковном, бы снать пошлюбила

Себе ПаннЂ Пречистой, а єй ку оздобЂ,

Досталася на вЂнець паньєнской особЂ.

[На старож]итный герб их милостей панов [Горба]цких епиграмма

Яснє свЂтят клейноты, цных Горбацких дому,

Хоть жадного зе знаков: Г[о]рнєго триону

[........] еже их цале улюб[ила]

Отчызна: з Неба для них кле[йн]оты збавила.

[Арх]ієрейска Митра, єст то Клейнот з Неба,

[. . .] в Гелм ю даєт отчизна: бы юж не треба,

Жадных се штурмом земных намнЂй варовати,

Сам з Неба Архієрей, хочет рятовати.

На старожитный и славный герб их милостей панов Желиборских

Клейнот цных Желиборских вкруг Луны зложеный,

Бы в их потомст†завше свЂтил напелненый.

Злотым го звязком менжне цнота опасала,

И в оборону мЂрным быти зготовала.

Ту ж над ним и крест в главах гнЂздо засаждаєт,

Тым знаком вЂру оных к небу розмнажаєт.

Лучит крест з крестом в церкви восточной АРСЕНИ,

Жесмо як пастыреви в ней соєдинени,

На старожитный клейнот ясневелможного дому их милостей панов Балабанов

В небу найгойнЂй любов Балабана,

В отчизнЂ цноты сродком разліяна

Зась от привату дому наймнЂй трваєт,

Так три неровных рЂк любви зливаєт.

На старожитный клейнот их милостей панов Желиборских

Врагов церкви отчизны косы подтынают,

Вовчыи волками ся враги называют.

Для того косы тыи сут в червоном полю

Обляно кровю врагов громячи сваволю.

За крест воюют креста святого з врагами

Желиборскіи, прето крест єст з их косами,

Митру святителскую на гелмЂ высоком

И пасторал уйзримо, кгды кинемо оком.

Не тылко валечная Желиборских битва

Помощ отчизнЂ чынит, але и молитва.

На старожитный клейнот яснеосвецоных ксіонжонт их милостей на ЧетвертнЂ Святополков-Четвертинских

Кто інфулу княжачую дал той то Погони?

Она ли Четвертинским? Чили теж єй они?

Єсли небесный жолнЂр тот строй принесл з неба?

З н[е]б[ес] даров Четвертенсци, годны, вЂдат треба,

Они в заснуг в отчизнЂ бы короновали;

Значніє снать заслуги, кгды, інфулу взяли.

На старожитный и славный герб их милостей панов Желиборских

Же мужных ЖелЂборских рука врагов косит

Без взгляду, прето ж косы клейнот дому носит

Крест над косами, певный знак звитязства в бою

ЯснЂйшій крест пастырскій маючій з собою.

ВЂнец кос и цнот вЂнец пастырскій вЂнчаєт

Третій вЂчности вЂнец в небЂ пастыр маєт.

На старожитный герб их милостей панов Могилов

Дом Могилов назвати могу зодіаком,

Кгды ся звЂриним щитит ов БаволЂм знаком,

Назову и небом той дом, кгды ся звЂздою,

Приоздобляєт веспол солнцем и луною,

Там на рогах БаволЂх сіяєт корона,

Бо там церкви єст слава, честь и оборона.

На пресвЂтлый, всему свЂту свЂтящій герб месіи правдивого Ісуса Христа, Сина Божія

КРЕСТ ся Христов являєт на высоком небЂ,

Крест бовЂм за герб Христос взял в кривавой потребЂ,

Кгды на крестЂ свою кров в остатніи лЂта

Выллял, за грЂхи въсего широкого свЂта.

Правдивого месію герб єго правдивый

Показуєт вам, роде жидовскій здрадлівый.

* * *

Обыкоша издавна люде именити

Различныя печати в родЂх своих мЂти.

Кто звЂром, кто птенцем дом свой печатлЂєт,

Кто мечем, кто стрЂлою, кто солнцем свЂтлЂєт,

А Лазар Баранович сим славится словом:

«Не хвалюся», точію о крестЂ Христовом.

* * *

О Лва граде, твоя тя слава именуєт,

И в храмЂ сем Лев чулый покой отр[ымуєт],

Слынеш благочестієм, Крестом огражденны[й],

Прійми от Христа-Бога вЂнець сей спас[енный],

Матер єго, Марію, ДЂву Пречестную,

В пЂніях святых чтуще благослове[нную].

* * *

Братству Лвовскому лва и вежу за герб дано,

Вежу в добродЂтель, лва в мужество признано.

В добродЂтелєх писма хранити треба

Чин побожности: кождый ты доступит неба.

* * *

Клейнот домов Шумлянских, вЂдом всему свЂту,

Славит мы болш не можем з нашего обЂту.

Толко тоє пондаєм, абыс ты, пастыру,

Сіял долго на свЂтЂ и был свЂтлом миру.

ПРИМІТКИ

Геральдичні вірші

На преславний клейнот вельможного єго милости Іо Мирона Бернавского, воєводы молдовлахіа, — Октоїх. — Львів: Друкарня братства, 1630 (Запаско, Ісаєвич. — № 205.) Імовірний автор — друкар Андрій Ско(у)льський. Публікація: Роте. — № 61. — Герб 33.

Подається за примірниками ДБЛ, БАН.

На пресвЂтлый клейнот ясне освецоных их милостей княжат Корибутов-Вишневецких. — Могила П. Крест Христа Спасителя... — К., 1632. — Тит. арк., звор (Запаско, Ісаєвич. — № 230.) Імовірний автор — Петро Могила.

Публікації: АЮЗР, — Ч. 1 — Т. 8. — Вип. 1. — К., 1914. — С. 386; Тітов, 1924 — С. 270; Отроковський. — С. 50.

Подається за першодруком (Роте. — № 69 (передрук), герб. 36).

На старожитный герб их милостей панов Проскуров-Сущанских епікграмма. — Євангеліє учителноє... — К., 1637. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 256.)

Публікації: Тітов, 1924. — С. 334. Роте дає передрук: № 78, герб № 56.

На старожитный герб их милостей панов Стеткевичоз епікграмма. — Євангеліє учителноє... — К., 1637. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 256.) Публікації: Голубев, 1872. — Октябрь. — С. 351; Тітов, 1924 — С. 340. Подається за першодруком (Роте, — № 78. — Герб № 57).

На стародавный и пресвЂтлый герб ясневелможных их милостей панов Могилов. — Гисторія... Варлаама [и] Иоасафа... — Кутеїн, 1637. (Сопиков. — Ч. 1. — № 440; Ундольский. — № 433; Каратаев. Роспись. — № 396; Каратаев. Описание. — № 450; Петров, Бирюк, Золотарь, 1958. — № 123; Лукьяненко, 2. — № 84; див. також: Абрамович Д. І. Кутейнське видання 1637 р. «Гісторії» про Варлаама та Иоасафа // Звідомлення ленінградського товариства дослідників української історії, письменства та мови за 1922 — 1926 рр. — К., 1927. — С. 15.)

Подається за першодруком (ЦНБ АНУ: Кир. 717 (інв. 4267)).

Пречестноє знаменіє Братства ставропігіон Лвовского успеніє пречистыя Богородица присно дЂвы Маріа. — Тріодіон пісний. — Львів, 1638. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 259.) Імовірний автор — Іван Конотович, друкар. Публікація: Роте. — № 79. — Герб № 7 (прим. ЦНБ).

Подається за першодруком.

На пресвЂтный клейнот их милостей пп. Могилов. — Апостол. — Львів, 1639. — Тит. арк., звор. (див.: Запаско, Ісаєвич. — № 270). Імовірний автор — Михайло Сльозка, друкар.

Публікація: Роте. — № 82. — Герб № 59.

Подається за першодруком (примірники РДБ та БАН).

«СвЂт Воскресеніа всЂм вЂрным днесь облиста... [До зображення ікони Воскресіння і герба Балабанів]. — Октоїх. — Львів: друкарня Братства, 1639. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 271.) Імовірний автор — Іван Конотович, друкар.

Публікація: Роте. — № 81 (без герба).

Подається за першодруком (примірник ЦНБ: Кир. 4926 П).

На преславный клейнот ясне освецоных княжат, их милостей Святополков-Четверти[е]нских. — Апостолы и євангелія. — Луцьк, 1640. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 279.)

Публікація: Роте, 2. — № 83. — Герб № 60 (за мікрофільмом ЛБ).

Подається за першодруком.

На старожитный герб их милостей панов Проскуров-Сущанских. — Тріодіон... — К., 1640. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 282.)

Публікація: Тітов, 1924. — С. 361; Роте. — № 85 (без герба), за Тітовим. Подається за першодруком.

На старожитный клейнот их мило[стей] панов Сулятицких. — Октоих. — Львів: Др. Михайла Сльозки, 1640. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — 280.) Імовірний автор — Михайло Сльозка.

Публікація: Роте. — № 84. — Герб № 61 (за мікрофільмом ЛБ).

Подається за першодруком.

На старожитный клейнот дому ясне освецоных князей их милостей Святополков-Четверти[е]нских. — Оксенович-Старушин І. Казане погребовоє над тЂлом... Иліи Святополка... Четверте[и]нского. — К., 1641. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 280.) Імовірний автор — Ігнатій Оксенович Старушич.

Публікації: Тітов, 1924. — С. 363; Голубев, 1872. — Октябрь. — С. 354; Роте. — № 87. — Герб № 62; Крекотень, 1987. — С. 346; Роте. — № 87 (передрук). — Герб. 62.

Подається за першодруком (ЦДІА України, Київ, ф. 739, оп. 1, од. збер. 177, арк. 96 — 121, звор.).

На старожитный клейнот их милостей Окгинских. — Новый ЗавЂт... — Єв’є чи Вільно, 1641. — Тит. арк., звор. (Ундольский, 1871. — № 507; Каратаев, 1883. — № 527; Лукьяненко, 2. — № 93.)

Публікації: Прашковіч М. Беларусская паэзія канца XVI — пачатка XVII ст. //Весці АН БССР — 1964. — № 2, — Серыя громадскіх навук — C 81; Роте № 89, герб № 63. — С. 430 — 431. — Герб № 63 (за мікрофільмом ЛБ).

Подається за першодруком.

На старожитный клейнот ясневельможных их милостей панов Киселов. — Тріодіон. — Львів: Др. Михайла Сльозки, 1642. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 302.) Імовірний автор — Михайло Сльозка.

Публікація: Роте. — № 91. — Герб № 64 (за мікрофільмом РДБ і БАН).

Подається за першодруком.

[На... клей]нот [...Мо]гило[в] [е]пікграмма. — Тріодіон. — Львів: Др. Михайла Сльозки, 1642. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 302.) Імовірний автор: Михайло Сльозка.

Публікація: Роте. — № 94. — Герб № 66 (мікрофільм ДПБ).

Подається за першодруком (прим. ЦНБ АНУ: Кир. 584).

«Валечных богатыров клейнот знаменитый...» [На герб львівського Братства і про місто Львів]. — Часослов полууставный... — Львів: Др. Братства, 1642. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 303.) Імовірний автор — Іван Конотович, друкар.

Публікація: Роте. — № 93, без герба.

Подається за першодруком (зведений текст за дефектними примірниками ДБЛ і ДПБ).

На преславный герб их милостей панов Желиборских. — Желиборський А. Поученіє новосвященному ієреєви... — Львів: Др. Братства, 1642. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 300.) Імовірний автор — Григорій Бутович.

Публікації: Голубев С. Т. Петр Могила... — Т. 2. — С. 206 — 207; Роте — № 92, — Герб № 65 (мікрофільм ДПБ).

Подається за першодруком.

На пресвЂтный клейнот их милостей паиов Могилов епікграмма. — Тріодіон. — Львів; Др. Михайла Сльозки, 1642 — 1643. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 302.) Імовірний автор — Михайло Сльозка.

Публікацій не виявлено.

Подається за першодруком.

На старожитный герб их милостей панов Брозовских епіграмма. Полуустав. — К.: Друкарня лаври, 1643. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 314.) Імовірний автор — Петро Могила.

Публікація: Роте. — № 96. — Герб № 68 (за мікрофільмом примірників ЛБ і ПБ).

Подається за першодруком.

СвЂтом из гроба твоєго Въскресенія...» [На Воскресеніє і Братство]. — Евангеліон. — Львів: Др. Михайла Сльозки, 1644. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 322.) Передмову підписано: «Михаил Сліозка типограф лвов[скій]» і «Братство... Леонидополитана» (арк., 5 ненум., звор.). Між чотиривіршами сім дереворитів. Імовірний автор — Михайло Сльозка.

Публікація: Роте. — № 99. — Без герба (за мікрофільмом РДБ і ДПБ).

Подається за першодруком.

«Воскрес Христос от мертвых, всЂм живот дарова...» [На Воскресіння і на герб львівського Братства. — Октоїх. — Львів: Др. Братства, 1644, — друкар Михайло Сльозка. (Запаско, Ісаєвич. — № 323.) Між першими двома і заключним дистихами дереворит іконостаса з п’ятьма гравюрами. Імовірний автор — Михайло Сльозка.

Публікація: Роте. — № 98. — Герб № 70. (Прим. РДБ, ДПБ, БАН).

Подається за першодруком.

Зблизка и здалека на герб панов БрыгаллЂров. — Рукописна книга Івана Ужевича «Граматіка слов’янська» (Аррас, 1645). Імовірний автор — Іван Ужевич.

Подається за фототипічним виданням: Граматика словянська І. Ужевича. — К., 1970. — С. 5 другої пагінації.

На старожитный клейнот их милостей панов Желиборских. («Желиборских д†косы в купу ся злучили...») — [Могила П., Трофимович-Козловський І.] Собраніє короткои науки о артикулах вЂры. — Львів: Др. Арсенія Желиборського, 1646. — Друкар — Андрій Ско[у]льський. (Запаско, Ісаєвич. — № 350.) Імовірний автор — Андрій Ско[у]льський, друкар.

Публікації: Голубев С. Т. Петр Могила... — Т. 2. — Приложение. — С. 473 — 475; Роте. — № 104. — Герб № 71 (за мікрофільмом ЛБ).

Подається за першодруком.

На старожитний клейнот их милостей панов Желиборских («Пастыря преизбранна высокими цноты...»). — Номоканон. — Львів: Др. Михайла Сльозки, 1646. — Ткт. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 351.) Імовірний автор — Михайло Сльозка.

Публікація: Роте. — № 105. — Герб № 72 (за мікрофільмом БЛ і БАН).

Подається за першодруком.

На старожитный и преславный герб их милостей панов Могилов, господаров землЂ Молдовлахійскои. — Евлогіон, альбо Молитослов, или Требник... Петра Могили, митрополити Кієвского... — К.: Др. лаври, 1646. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 354.)

Публікації: Голубев, К., 1872. — С. 60; Титов, 1916. — С. 374; Тітов, 1924. — С. 374; Роте. — № 106. — Герб № 73.

Подається за першодруком (примірник ЦНБ АНУ: Кир. 745).

На старожитний клейнот ясневельможных, вельможных, высоце урожоных их милостей панов Трызнов епікграмма. — Тріодіон... — К.: Др. лаври, 1648. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 371.)

Публікації: Залесский А. Церковная старина Пирятинского уезда // Киевская старина. — 1889. — Кн. 6. — С. 273 — 274; Титов, 1916. — С. 351; Тітов, 1924 — С. 351.

Подається за першодруком (примірник ЦНБ АНУ: Кир. 64 П).

[На старож]итный герб их милостей панов [Горба]цких епиграмма. — Новый завЂт... — Кутеїн, 1652. (Див.: Строев, 1836 (1), 177; Строев, 1836 (2), 81; Сахароз, т. 1, кн. 2, Спб., 1849. — С. 550; Каратаев, 1883. — С. 684; Родосский, 1891, — С. 226; Миловидов, 1908. — С. 53; Петров, Бирюк, Золотарь, 1958. — С. 194; Лукьяненко, 2. — № 107.)

Публікація: Роте. — № 116. — Герб № 76.

Подається за першодруком (примірник ЦНБ: Кир. 463).

На старожитный и славный герб их милостей панов Желиборских («Клейнот цных Желиборских вкруг Луны зложеный...»). — Апостол. — Львів: Друкарня Михайла Сльозки, 1654. — Тит. арк., звор. Підпис: «Демян Хомян[скій], зицер». (Запаско, Ісаєвич. — № 385.) Імовірні автори — Михайло Сльозка, Дем’ян Хом’янський.

Публікацій не виявлено.

Подається за першодруком (примірник ЦНБ: Кир. 597).

На старожитный клейнот ясневелможного дому их милостей панов Балабанов. — Столп цнот... Сильвестра Косова. — К.: Друкарня лаври, 1658. (Запаско, Ісаєвич. — № 394.)

Публікації: Титов, 1916. — С. 419; Тітов, 1924. — С. 419.

Подається за першодруком.

На старожитный клейнот их милостей панов Желиборских («Врагов церкви, отчизны косы подтынают...»). — Галятовський І. Ключ разумЂнія... — К.; Друкарня лаври, 1659; Львів: Друкарня Михайла Сльозки, 1665. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 395, 420.) Імовірний автор — Йоаникій Галятовський.

Публікації: Голубев, К., 1872. — С. 63 — 64; Галятовський І. Ключ разумЂнія. — К., 1985. — Ч. 53.

Подається за першодруком (примірники ЦНБ: Кир. 608, 2573, 2574).

На старожитный клейнот ясне освецоных ксіонжонт их милостей на ЧетвертнЂ Святополков-Четвертинских. — Галятовський І. Ключ разумЂнія. — Львів: Друкарня Михайла Сльозки, 1663. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — №412.) Імовірні автори — Йоаникій Галятовський, Михайло Сльозка.

Публікацій не виявлено.

Подається за першодруком (примірник ЦНБ АНУ: ПК4848).

На старожитный и славный герб их милостей панов Желиборских («Же мужных ЖелЂборских рука врагов косит...»). — Тріодіон... — Львів: Друкарня Михайла Сльозки, 1664. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 416.) Імовірний автор Михайло Сльозка.

Публікацій не виявлено.

Подається за першодруком (примірник ЦНБ: Кир. 606).

На старожитный герб их милостей панов Могилов. — Галятовський І. Небо новоє... — Львів: Друкарня Михайла Сльозки, 1665. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич № 422, 423.) Імовірні автори — Йоаникій Галятовський, Михайло Сльозка.

Публікація: Галятовський І. Ключ разумЂнія. — К., 1985. — С. 242.

Подається за першодруком (примірник ЦНБ: Кир. 612).

На пресвЂтлый, всему свЂту свЂтящій герб месій правдивого Ісуса Христа, Сина Божія. — Галятовський І. Месіа правдивый... — К.: Друкарня лаври, 1669. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 457.) Імовірний автор — Йоаникій Галятовський.

Публікацій не виявлено.

Подається за першодруком (примірники Вільнюського університету: R 239, ЦНБ: Кир. 49).

«Обыкоша издавна люде именити...» [На герб Лазаря Барановича]. — Тріодіон (Тріодь цвітна). — Чернігів, 1685. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 626.) Імовірний автор — Лаврентій Крщонович.

Публікацій не виявлено.

Подається за першодруком (примірник ЦНБ: Кир. 458).

«О Лва граде, твоя тя слава именуєт...» — Октоїх. — Львів: Друкарня Братства, 1686. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич, № 630.)

Публікацій не виявлено.

Подається за першодруком (примірник ЦНБ: Кир. 619).

«Братству Лвовскому лва и вежу за герб дано...» [На герб львівського Братства]. Вірш виявлено В. П. Адріановою у примірнику Тріоді, друкованої у Львові 1688 р.

Публікація: Перетц, 1911. — С. 109 — 110 (звіт В. П. Адріанової).

Подається за цією публікацією.

«Клейнот домов Шумлянских, вЂдом всему свЂту...» [На герб Шумлянських]. — Псалтир. — Львів: Друкарня при монастирі Святого Юра, 1688. — Тит. арк., звор. (Запаско, Ісаєвич. — № 644.) Імовірні автори — Василь Ставницький, друкар; Діонисій Сінкевич, ігумен монастиря Святого Юра, автор прозової присвяти.

Подається за першодруком (примірник Вільнюського університету. R 198, з автографом Я. Головацького).

Попередня     Головна     Наступна