Попередня     Головна     Наступна

ІЗ ЗАПИСІВ СТАНІСЛАВА ШПРІНГЕРА

Руська [пісня] о Рижику

Сидить Ридзек при соснині, Сироїчка при дубині.

Послала Сироїчка пусли до пана Ридзка:

«О мой м[и]леньки[й] Рижку, пуймєш мя, Сироїчку.

Чи я тобі не красная, чи я тобі не в[дя]чная?

Я зверху краснесенька, а зе споду білесинька.

Чему мя ти пок[и]даєш, чему о мні не дбаєш?»

«Не хочу я Сироїчки, немилой мі тей дружічки.

Ой вол[ю] я Волняночку, хорош[ую] панночку».

«Ой лихо, Рижиньку, лихо, прийде до тебе лихо.

Ой випаде б[і]лесиньки[й] сніг, сніг, сніг, сніг.

Учинить із тебе сміх, сміх, сміх, сміх».

Юже сніжек випадає, Рижок к землі присідає,

Сироїчку вспоминає.

«Чи не мовила я тоб[і], Рижку, пойми мє, Сироїчку?»

Амінь.

ПРИМІТКИ

Із записів Станіслава Шпрінгера

Руська [пісня] о Рижику. — Рукописний збірник (канціонал) Станіслава Шпрінгера, 1681 — 1689 рр. (Краківська бібліотека музею Чарторийських. — № 3105. — Арк. 79). Текст пісні записано латинкою.

Публікація: Возняк М. Любовна пісня про рижка й сироїжку в рукописі кінця XVII в. // Первісне громадянство. — К., 1929. Кн. 5. — С. 65 — 66. Див. також: [Нудьга Г.] Пісні та романси... — Т. 1. — С. 106 — 107.

Подається за публікацією М. Возняка, у кириличній транскрипції.

Оскільки текст у записі С. Шпрінгера дещо попсований, наводим» реконструкцію з публікації М. Возняка:

Сидить Рижок при соснині,

Сироїжка при дубині.

Послала Сироїжка

Пусли до пана Рижка:

«Ой мой миленький Рижку,

Пуйми ж мя, Сироїжку!

Чи я тобі не красная?

Чи я тобі не вдячная?

Я зверху краснесенька,

А зосподу білесенька. Чому мя ти покидаєш?

Чому о мні не дбаєш?»

«Не хочу я Сироїжки,

Немилої тей дружічки!

Ой волю я вовняночку,

Хорошую панночку!»

«Ой лихо, Риженьку, лихо,

Прийде до тебе лихо,

Ой випаде білесенький сніг, сніг, сніг, сніг,

Учинить із тебе сміх, сміх, сміх, сміх!»

Уже сніжок випадає,

Рижок к землі присідає,

Сироїжку вспоминає.

«Чи не мовила я тобі, Рижку,

Пойми мя, Сироїжку?»

Попередня     Головна     Наступна