Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





ВІД ПЕРЕКЛАДАЧА



Літопис написаний досить складною українською книжною мовою, яка ввібрала в себе елементи живої мови, старослов’янізми, слова польські и латинські. Тому перекладач вважає за потрібне визначити й довести до читача головні принципи, якими послугувався при перекладі:

1. Латинські терміни й латинізми, незрозумілі сучасному читачеві, перекладено, за винятком тих, тлумачення яких можна знайти в теперішньому словнику іншомовних слів.

2. Терміни польського походження й полонізми перекладено також, за винятком тих, що ввійшли в літературну мову як історизми.

3. Терміни живої української мови, що є історизмами, не перекладалися, менш поширені із них пояснено.

4. Структуру речення перекладач змінював, але часто «вклеював» у текст певні Величкові звороти й слова, зрозуміти які легко і які не суперечать сучасним нормам української мови. Величкове довге речення часто розбивалося на кілька коротших, стилістична архаїчність викладу зберігалася лише так, щоб не утруднювати сприйняття тексту.

5. Діалектизми залишено здебільшого ті, які легко зрозуміти сучасному читачеві.

6. Відступи від тексту в перекладі мінімальні, лише з огляду на стилістичні потреби.

7. Розбивка на абзаци робилася з урахуванням сучасних вимог.

8. Написи на колонці сторінки опускалися, оскільки Величко робив їх для самопозначок, за винятком тих, які є авторськими примітками.

9. Географічні назви відтворено за Величком, надто перекручені перекладач пояснював. Різнописання частково уніфіковано.

10. Назви національностей і країн даються за Величком без змін, але з роз’ясненням у примітках.

11. Не змінено також транскрипцію прізвищ, виправлявся тільки правопис. Різнописання уніфіковано.

12. Імена подано в сучасній транскрипції, за винятком тих випадків, коли старе написання імені якось пов’язане зі змістом оповіді.

13. Приказки, вживані Величком, не змінено.

14. Скорочення в тексті не зберігалися, слова подано лише в повній їхній формі.

15. Російські та польські тексти документів, уміщені в Літописі, перекладено на підставі визначених тут засад.

16. Усі вміщені у виданні ілюстрації документовано. Цифра в дужках відсилає читача до видання у списку літератури ілюстративного матеріалу, який подається в кінці книги.










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.