Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Макс ВЕБЕР

ПРОТЕСТАНТСЬКА ЕТИКА І ДУХ КАПІТАЛІЗМУ



Київ — 1994






ЗМІСТ



Олександр Погорілий. Макс Вебер і його класична праця.



Попередні зауваження до «Збірника праць з соціології релігії»
Примітки



ПРОТЕСТАНТСЬКА ЕТИКА І ДУХ КАПІТАЛІЗМУ


І. Постановка проблеми

1. Віросповідання і соціальне розшарування

2. «Дух» капіталізму

3. Концепція покликання у Лютера. Завдання дослідження


Примітки



II. Професійна етика аскетичного протестантизму

1. Релігійні засади світського аскетизму

2. Аскеза і капіталістичний дух


Примітки     (2)     (3)












Вебер Макс. Протестантська етика і дух капіталізму. — К.: Основи, 1994. — 261 с. Класичний твір світової соціології, що належить перу Макса Вебера (1864 — 1920), присвячений аналізові впливу протестантизму на формування капіталістичних відносин. У праці розглянуто питання зв’язку між віросповіданням і соціальними розшаруваннями, проаналізовано комплекс психологічних і культурних факторів, що сприяють утвердженню ринкових відносин в економіці. Значну увагу приділено вивченню професійної етики протестантизму, зокрема лютерівської концепції професії-покликання як фактору, що сприяв інтенсивній раціоналізації господарського та політичного життя Заходу.

Переклад з німецької О. Погорілого за виданням:

GESAMMELTE AUFSÄTZE ZUR RELIGIONSSOZIOLOGIE von MAX WEBER

1

1963

J. С. В. MOHR (PAUL SIEBECK) TÜBINGEN










Див. також:
Макс Вебер. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика, Київ, 1998.

Політологія посткомунізму. (Політичний аналіз посткомуністичних суспільств), Київ, 1995.
Роман Шпорлюк. Імперія та нації, Київ, 2000.
Ернест Ґелнер. Нації та націоналізм. Націоналізм, Київ, 2003.











‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.