Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Лексис Лаврентія Зизанія. Синоніма славеноросская / Підг. текстів пам'яток і вступ. ст. В. В. Німчука. — К.: Наукова думка, 1964. — 259 с.]

‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Лаврентій ЗИЗАНІЙ

ЛЕКСИС (1596)



ЗМІСТ



Лексис Лаврентія Зизанія

В. В. Німчук. «Лексис» Лаврентія Зизанія — перший український друкований словник


Л. Зизаній. Лексис СирЂчь РеченїА, Въкрат(ъ)цЂ събран(ъ)ны... (текст)


Графіка:

сторінка 1. (А)

сторінка 2.

сторінка 3. (Б)

сторінка 4.

сторінка 5.

сторінка 6.

сторінка 7.

сторінка 8.

сторінка 9.

сторінка 10. (В)

сторінка 11.

сторінка 12.

сторінка 13.

сторінка 14.

сторінка 15.

сторінка 16.

сторінка 17.

сторінка 18. (Г)

сторінка 19.

сторінка 20. (Д)

сторінка 21.

сторінка 22.

сторінка 23.

сторінка 24. (Є)

сторінка 25. (Ж, З)

сторінка 26.

сторінка 27. (І)

сторінка 28. (И)

сторінка 29.

сторінка 30. (К)

сторінка 31.

сторінка 32. (Л)

сторінка 33.

сторінка 34. (М)

сторінка 35.

сторінка 36. (Н)

сторінка 37.

сторінка 38.

сторінка 39.

сторінка 40.

сторінка 41. (О)

сторінка 42.

сторінка 43.

сторінка 44.

сторінка 45. (П)

сторінка 46.

сторінка 47.

сторінка 48.

сторінка 49. (Р)

сторінка 50.

сторінка 51. (С)

сторінка 52.

сторінка 53.

сторінка 54.

сторінка 55.

сторінка 56.

сторінка 57.

сторінка 58. (Т)

сторінка 59.

сторінка 60.

сторінка 61. (Ф, Х)

сторінка 62. (От)

сторінка 63.

сторінка 64.

сторінка 65. (Ц)

сторінка 66. (Ч, Ш)

сторінка 67. (Ю, Я)





СИНОНЇМА СЛАВЕНОРОССКАЯ

В. В. Німчук. «Синонїма славеноросскаА» — пам’ятка давньої української лексикографії

Синонїма славеноросскаА Частина 1. Букви А-З.

Синонїма славеноросскаА Частина 2. Букви И-Н.

Синонїма славеноросскаА Частина 3. Букви О-П.

Синонїма славеноросскаА Частина 4. Букви Р-Я.





Додатки


«Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто»

сторінка 2.

сторінка 3.

сторінка 4.

сторінка 5.

сторінка 6.

сторінка 7.

сторінка 8.

сторінка 9.

сторінка 10.

сторінка 11.

сторінка 12.

сторінка 13.

сторінка 14.

сторінка 15.

сторінка 16.

сторінка 17.

сторінка 18.

сторінка 19.



«Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто» (текст)


Зауваження до Амфілохієвої публікації Лексиса... просто.



«РЂчь Жидовьскаго языка, преложена на Роускую...» (1282 р.).

сторінка 2.

сторінка 3.
«РЂчь Жидовьскаго языка, преложена на Роускую...» (текст).



«Тлъкованїε неудобь познаваемомъ въ писаныхъ речемь..» (1431 p.)

сторінка 2.
«Тлъкованїε неудобь познаваемомъ въ писаныхъ речемь..» (текст).








АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О. О. ПОТЕБНІ


ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XVI-XVII ст.



СЕРІЯ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА»

КИЇВ — 1964

АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О. О. ПОТЕБНІ


ЛЕКСИС ЛАВРЕНТІЯ ЗИЗАНІЯ

СИНОНІМА СЛАВЕНОРОССКАЯ


Підготовка текстів пам’яток

і вступні статті В. В. HІМЧУKА

ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА»

КИЇВ — 1964












У книжці опубліковані дві пам’ятки давньої української лексикографії.

«Лексис» Л. Зизанія — перший друкований церковнослов’янсько-український словник, що вийшов у світ у Вільні в 1596 р. Словник Зизанія відіграв значну роль у дальшому розвитку східнослов’янської лексикографії. Фотомеханічним способом друкується вперше.

«Синоніми словенороські» — рукописний словник XVII ст., укладений невідомим автором на основі переробки «Лексикона словенороського» П. Беринди. Це була перша спроба перекладного словника з реєстром слів старої української мови.

У додатках вміщені найвизначніші пам’ятки східнослов’янської лексикографії до появи «Лексиса» Л. Зизанія.

У передмові до кожного з публікованих словників подається мовно-історичне дослідження пам’ятки.



В електронній публікації на сторінці «Ізборник» старослов’янські букви передається так: Ђ — «ять», А — «юс малий», Ж — «юс великий».







Див. також:

Іван Федорович. Буквар (Львів, 1574).

Іван Федорович. Азбука (Острог, 1578).

Лаврентій Зизаній. Граматика словенська. (Вільно, 1596).

Мелетій Смотрицький. Грамматіки славенския правилноє синтаґма. (Єв’є, 1619).

Памво Беринда. Лексикон словенороський (Київ, 1627).

Тимофій Вербицький. Буквар (Київ, 1627).

Іван Ужевич. Граматика слов’янська (Париж, 1643).


Східнослов’янські граматики XVI-XVII ст. (збірка статей, Київ, 1982).

Василь Німчук. Мовознавство на Україні в XIV—XVII ст. Київ, 1985.


Енциклопедія «Українська мова». ЗИЗАНІЙ Лаврентій.

ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ Лаврентій. Філософська думка в Україні. Біобібліографічний словник











© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
27.IX.2003







Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.